МУ́ХА Володимир Дмитрович (псевд. — Володимир Чемальський; 26. 01. 1935, с. Чемал, нині Алтай. краю, РФ — 26. 01. 2016, м. Курськ, РФ) — ґрунто­знавець, письмен­ник. Доктор сільськогосподарських наук (1981), професор (1984). Заслужений діяч науки УРСР (1985), РФ (1993). Член СП РФ (1999). Літ. премія ім. А. Фета (2014). Закін. Харків. с.-г. ін­ститут (1958). Працював в екс­педиції з обстеже­н­ня ґрунтів УРСР; 1960–82 (з пере­рвою) — доцент, професор кафедри ґрунто­знавства Харків. с.-г. ін­ституту; 1966–70 — завідувач кафедри ґрунто­знавства й агрохімії Конакрій. політех. ін­ституту (Ґвінея); 1982–88 — завідувач кафедри землеробства і ґрунто­знавства Полтав. с.-г. ін­ституту; 1988–2005 — ректор, від 2006 — завідувач кафедри ґрунто­знавства, агрохімії й економіки природокористува­н­ня Курської с.-г. академії. Встановив заг. закономірності та зонал. особливості еволюції ґрунтів; об­ґрунтував показники, що характеризують інтенсивність і спрямованість ґрунт. процесів; за­пропонував генет. класифікацію мантрових ґрунтів, нові наук. поня­т­тя — «агропедоценоз» і «біо­педоценоз». Автор поет. зб. «Лирические этюды» (Москва, 1996), «Откровения сердца» (1997), «Всеобщая взаимосвязь», «Стиха рисунок потаен­ный» (1999; усі — Курськ), дилогії «Один. Только любовь» (Москва, 2006).