Мухтар Аскад — Енциклопедія Сучасної України

Мухтар Аскад

МУХТА́Р Аскад (Мухтор Асқад; 23. 12. 1920, м. Фергана, нині Узбекистан – 17. 04. 1997, Ташкент) – узбецький письменник, перекладач. Нар. письменник Узбекистану (1981). Держ. премія Узбекистану ім. Хамзи (1973). Закін. Середньоазіат. ун-т (Ташкент, 1942). Секр. правління СП Узбекистану (1957–69, 1985–88), ред. ж. «Шарқ юлдузи» («Зірка Сходу», 1960–65) та «Гулистон» («Квітнучий край», 1969–80). Друкуватися почав 1938. Провідна тема багатьох творів М. – життя робітн. класу: поема «Пўлат қуювчи» («Сталевар», 1947), зб. віршів «99 миниатура» («99 мініатюр», 1962), повість «Дарёлар туташган жойда» («Там, де зливаються ріки», 1950), романи «Туғилиш» («Народження», 1961), «Аму» («Аму», 1988) тощо. У романах «Опа-сингиллар» («Сестри», 1954), «Чинор» («Чинара», 1969), повістях «Қорақалпоқ қиссаси» («Каракалпацька повість», 1958), «Бухоронинг жин кўчалари» («Вузькі вулички Бухари», 1980) поряд із сучас. мотивами постають картини істор. минулого узбец. народу. Опублікував кілька зб. оповідань (зокрема «Дунё болалари» / «Діти світу», 1990; усі – Ташкент). Писав п'єси, твори для дітей, виступав із літ.-крит. та публіцист. статтями. Перекладав із рос. та укр. літ-р. Переклав низку творів Т. Шевченка (поему «Сова» та ін.), п'єсу «Макар Діброва» О. Корнійчука. Окремі твори М. укр. мовою переклали В. Гнатовський, В. Муха, Г. Халимоненко.

Тв.: Танланган асарлар. Т. 1–3. Тошкент, 1971–73; укр. перекл. – Народження. 1965; Сестри. 1969; Зоря над Бухарою // Сузір'я. Вип. 11. 1977; Тісна пустеля. 1984 (усі – Київ).

Літ.: Тагаев А. Аскад Мухтар. Ташкент, 1972.

В. Г. Гримич

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. Г. Гримич . Мухтар Аскад // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70221 (дата звернення: 25.10.2021)