Мушкетик Леся Георгіївна — Енциклопедія Сучасної України

Мушкетик Леся Георгіївна

МУШКЕ́ТИК Леся Георгіївна (25. 09. 1955, Київ) – угрознавець, фольклористка, перекладачка. Дочка Ю. Мушкетика. Д-р філол. н. (2011), чл.-кор. НАНУ (2018). Чл. НСПУ (1994). Премія «Благовіст» НСПУ (2013). Закін. Київ. ун-т (1977). Від 1978 працює в ІМФЕ НАНУ (Київ), де пройшла шлях від ст. лаборанта до пров. н. с. (від 2008) відділу укр. та зарубіж. фольклористики; за сумісн. – доц. (1988–93, 1997, 2008), в. о. зав. каф. літ-р та мов народів України (1992–94) Київ. ун-ту; 1994–96 – викл. укр. мови Дебрецен. ун-ту та Ніредьгаз. ін-ту в Угорщині. Наук. дослідження: славістика, угрознавство, укр. та зарубіжна фольклористика, казко­знавство, фольклор порубіжжя, зокрема укр.-угор. взаємовпливи у фольклорі Закарпаття, питання нар. культури нац. меншин і діаспори, наук. та худож. переклад. Голова Нац. асоц. україністів (2013–18). Чл. зовн. корпусу Угор. АН, Міжнар. угрозн. т-ва (Будапешт), почес. чл. Угор. етногр. т-ва та СП Угорщини. Спів­укладачка вид. «Magyar-ukrán szótár. Угорсько-український словник» у 2-х т. (Ніредьгаза, 2005). Переклала низку наук. і худож. творів з угор. укр. мовою: «Я і мій дитячий садок» Е. Яніковскі (1987), «Церква святого Христофора» Е. Галгоці (1990), «Нерон, кривавий поет» Д. Костолані (1995), «Любий бо п-е-ер» Т. Дері (2011; усі – Київ), «Історія угорської літератури» А. Гьорьомбеї (1997), «Чиї ви сини: Огляд угорської етнографії» Л. Коша (2003; обидва – Ніредьгаза) та ін.

Пр.: Фольклор українсько-угорського порубіжжя. 2013; Славістичні студії в Угорщині: історія та сучасний стан. 2014; Персонажі української народної казки. 2014; Сучасна угорська етнологія: осередки, напрями досліджень, персоналії. 2017 (усі – Київ).

Літ.: I. Udvari. Musketik Leszja, ukrán folklorista, forditó // Világirodalmi Lexikon. Т. 19. 1996; Сокіл В. Ювілейні сильветки фольклористів // Народозн. зошити. 2015. Вип. 3; Паламарчук О. На перехресті мов і культур // Наук. зап. МАУ. К., 2015. Вип. 7.

Л. К. Вахніна


Покликання на статтю