Мушник Сергій Михайлович — Енциклопедія Сучасної України

Мушник Сергій Михайлович

МУ́ШНИК Сергій Михайлович (справж. – Мушников; 21. 10. 1921, м. Петропавловськ, нині Пн.-Казахстан. обл., Казахстан – 15. 12. 1994, Харків) – письменник. Чл. СПУ (1952). Учасник 2-ї світ. вій­ни. До Харкова родина М. переїхала 1924. Навч. у Харків. ун-ті (1940–41), закін. Літ. ін-т у Москві (1955). Після демобілізації працював на харків. з-дах, потім на бібліотеч. роботі. Дебютував віршем «Чоботи» у ж. «Дніпро» (1946, № 2), що отримав схвальні відгуки А. Малишка, С. Маршака, О. Твар- довського, Л. Первомайського, а М. зробив популярним, як прозаїк – зб. оповідань «Юга» (1965). Домінують 2 теми – вій­ни й робітн. життя завод. околиці. Обидві подавав виключно з парт. позицій. Це робило його успіш. письменником у свій час, однак навряд щось залишиться в його книжках для майбутнього. Писав також для дітей.

Тв.: Моя земля. Х., 1949; У широкім степу. Х., 1951; Подих життя. К., 1956; Діла хлоп'ячі. К., 1958; Полудень. Х., 1959; Вітер часу. Х., 1960; Здрастуйте, люди! К., 1962; Що воно за штука? К., 1964; Повісті північної прохідної. Х., 1967; Осокорова заметіль. К., 1970; Купальський вогонь. Х., 1972; Заводська сторона. К., 1974; Я стверджуюсь! Х., 1979; Десь тут мати моя: Вибр. поезії. К., 1980; Одолінь трава. Х., 1981; При шляхах маки цвітуть. К., 1982; Слово о полку нашім. К., 1987.

Літ.: Герасименко Ю. Г. «Оберемок холодного сіна» // Герасименко Ю. Г. Знай високе місце своє: Літ.-крит. нариси. К., 1979; Должанська Ю. В. Концепт батьківщини в поетичній спадщині С. Мушника // Вісн. Луган. ун-ту. Сер. Філол. науки. 2013. № 4, ч. 2.

І. Л. Михайлин


Покликання на статтю