Мусієнко Пантелеймон Никифорович — Енциклопедія Сучасної України

Мусієнко Пантелеймон Никифорович

МУСІЄ́НКО Пантелеймон Никифорович (29. 07(11. 08). 1905, с. Лозове побл. м. Ромни Полтав. губ., нині у складі міста, Сум. обл. – 15. 01. 1980, Київ) – кераміст, керамолог, мистецтвознавець. Канд. мистецтвознавства (1966). Чл. СХУ (1939). Навч. у Глин. тех.-керам. профшколі (1924–26), Межигір. худож.-керам. ін-ті (нині Київ. обл., 1926–30; викл. І. Падалка, В. Седляр). 1930–34 – художник, нач. цеху Будян. фаянс. з-ду Харків. обл., де створював зразки посуду з агітац. змістом і декором. Від 1934 – у Києві: 1934–35 – викл. кіноінституту; 1935–38 – художник з-дів укр. фарфоро-фаянс. тресту; 1938–39 – викл. худож.-пром. уч-ща; 1939–41 – методист навч. ком-ту обл. пром. ради; 1944–48, 1958–62 – н. с. Академії буд-ва і арх-ри УРСР, де організував мист. майстерню; 1948–58 – ст. викл. історії мист-ва Ін-ту театр. мист-ва; 1962–66 – ст. н. с., гол. художник НДІ теорії, історії і перспектив. проблем рад. арх-ри Держ. ком-ту цивіл. буд-ва і арх-ри при Держбуді СРСР. Створював сервізи і набори посуду з фаянсу, фарфору та майоліки (1931–35, 1956–60). Учасник мист. виставок від 1949. Вивчав питання техніки худож. керам. розпису, технологію гончарювання, історію укр. образотвор. мист-ва. Автор розвідок про укр. митців, живописців та іконописців доби Гетьманщини, зокрема І. Максимовича, П. Петраша, Ф. Павловського, Г. Стеценка, гончаря-кахляра С. Перепілку, арх. С. Ковніра, різьбяра П. Юхименка, низки статей в УРЕ. Брав участь в укладанні вид. «Історія українського мистецтва» (К., 1968–70, т. 3–4, кн. 1, 2). Деякі роботи зберігаються у НМУНДМ (Київ), Ромен. краєзн. музеї.

Пр.: Техника художественного оформления фарфора и фаянса. Х., 1934; Художня кераміка. К., 1946; К. Д. Трохименко: Нар. художник УРСР. К., 1946; Керамічний живопис. К.; Л., 1947; Виробництво художньої майоліки. К.; Л., 1948; Іван Гончар. К., 1952; Українське декоративне мистецтво. К., 1963 (співавт.); Федір Григорович Кричевський. К., 1966; Квіти на сонці. К., 1967; Подих давнини глибокої: Істор.-архіт. нарис. К., 1972; Фотій Красицький. К., 1975.

Тв.: живопис – «Ліс улітку», «На Дніпрі», «А. Славинський», «Небіж Б. Нежинець» (усі – 1938), «Польова дорога», «Річкова затока» (обидва – 1939).

Літ.: Кривко Я. Мистецтвознавець і майстер кераміки (До 70-річчя з дня народж. П. Н. Мусієнка) // Комуніст. шляхом. 1975, 8 серп.; Терещенко Р. І. Мистецтвознавець і художник П. Н. Мусієнко // Сум. старовина. 1999. № 5–6; Мусієнко Пантелеймон Никифорович // Укр. керамол. журн. 2001. № 2.

В. М. Ханко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
В. М. Ханко . Мусієнко Пантелеймон Никифорович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70458 (дата звернення: 17.10.2021)