Кіромов Кутбі

КІРО́МОВ Кутбі (Киромов Кутби; 18. 12. 1932, кишлак Урметан Согдій. обл., Таджики­стан — 26. 10. 1995, Душанбе) — таджицький поет. Член СП Таджики­стану (1963). Нар. поет Таджики­стану (1991). Державна премія Таджики­стану ім. Рудакі (1994). Закін. Душанбин. пед. ін­ститут (1953), Вищі літ. курси при Літ. ін­ституті в Москві (1967). Автор поет. зб. «Парвози меҳр» («Політ любові», 1962), «Бӯи нон» («Пахощі хліба», 1964), «Илҳом» («Натхне­н­ня», 1967), «Рези кӯҳсор» («Гірські на­співи», 1971), «Остони баланд» («Високий поріг», 1972), «Хоки пайвандӣ» («Слово про землю», 1974), «Чашми дил» («Очі серця», 1976), «Базми садоқат» («Від­даність», 1978), «Пули сангин» («Камʼяний міст», 1980), «Сари баланд» («Горда голова», 1982), «Ҷоми Нур» («Чаша світла», 1983), «Дили бародар» («Братове серце», 1985; усі — Душанбе). Пере­клав таджиц. мовою окремі сонети В. Шек­спіра, поезії А. Міцкевича, О. Блока, С. Єсеніна, М. Лермонтова, М. Некрасова, М. Каріма, С. Вургуна, М. Ісаковського, В. Інбер, Лесі Українки, М. Рильського.

Завантажити статтю