М’ястківка — Енциклопедія Сучасної України

М’ястківка

М’ЯСТКІ́ВКА – село (до 1923 – містечко), що 1946 було об’єднане з селом Раківка (до 1917 – Ротмистрівка) в один населений пункт – село Городківка Крижопільського району Вінницької області. М. знаходилася на лівому, а Раківка – на правому березі р. Марківка (притока Дністра). Нині пл. Городківки 7,8 км2. За переписом насел. 2001, проживали 6434 особи; станом на 2018 – 5511 осіб; переважно українці. Відстань до обл. центру становить 167 км, до райцентру та залізнич. ст. Крижопіль – 17 км. Досліджено поселення трипіл. і білогрудів. культур, є 2 курганні групи. У 13–14 ст. на цих землях існувало поселення Шумилів, що було зруйноване під час одного з татар. набігів. Пізніше відновлене під назвою М. (походить від слова «місто»). Відтоді у різний час належало шляхтичам Конецпольським, Любомирським, Бельським і Ярошинським. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1648 М. стала сотен. м-ком Брацлав. полку. Після 2-го поділу Польщі 1793 – у складі Рос. імперії. У 19 – на поч. 20 ст. – м-ко Ольгопіл. пов. Поділ. губ.; до 1923 – волос. центр. 1862 відкрито церк.-парафіял. школу, 1881 – міністер. однокласне уч-ще. У 2-й пол. 19 ст. М. купив підприємець Ф. Терещенко; остан. власник – поміщиця Н. Уварова (Терещенко). 1885 було 635 дворів, мешкала 4161 особа; 1892 – відповідно 1311 і 5548. За Всерос. переписом насел. 1897, кількість мешканців зросла до 7996 осіб: православ. віри – 5375, юдеїв – 2105. На той час також була значна катол. громада. 1905 у м-ку із передмістям Ротмистрівка був 1671 двір, проживали 8997 осіб. На поч. 20 ст. працювали 5 водяних млинів, кілька круподерок, 5 маслобоєнь, пивовар. і винокур. з-ди, 2 з-ди фруктово-шипучих вод, хлібопекарня, цукерк. ф-ка. Окрім землеробства, частина мешканців займалася кустарно-ремісн. промислами, зокрема кушнірством. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді – село. 1923 – червень 1930 – у складі Тульчин., липень–вересень 1930 – Вінн. округ; від 1932 – Вінн. обл.; від 1931 – Крижопіл. р-ну. 1923–31 – райцентр. 1932 засн. МТС. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (померли 196 осіб), зазнали сталін. репресій. Від 20 липня 1941 до 17 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. вій­ни загинули 905 воїнів-земляків. Продукція місц. ф-ки худож. виробів «Художня праця» (від 1974 – підрозділ вироб.-худож. об’єдн. «Вінничанка») демонструвалася на Все­світ. виставці «Експо-67» у Монреалі (Канада). 1986 збудований Крижопіл. цукр. з-д (2000 увійшов до складу «Укрпромінвест-агро»; 2017 на ньому перероблено 891,3 тис. т буряку, виготовлено 135,8 тис. т цукру). Нині у Городківці також працюють елеватор, олійня, консерв. з-д, 12 фермер. госп-в. Є філія Крижопіл. буд. ліцею № 9 (відкрито 1987 як ПТУ № 24), 2 заг.-осв. школи, 4 дитсадки; 2 Будинки культури, 2 б-ки, школа естет. виховання, музеї історії села, засл. працівника культури УРСР І. Мазуркевича (керував Городків. нар. духовим оркестром) і реліг. діяча В. Дажицького (після 2-ї світ. вій­ни – єдиний в Україні член ордену францисканців); дільнича лікарня. Діють церкви ікони Казан. Божої Матері (1619) та Благовіщення Пресвятої Богородиці, костел Непороч. зачаття Діви Марії (1747). У 1863 тут похов. вченого у галузі ветеринарії К. Вишневського; 1924 жив і працював письменник М. Трублаїні.

Літ.: Годований Є. Ф. Долинами Марківки та Вільшанки: історичні долі людей та поселень західного Крижополя: Нариси. О., 2011.

Г. І. Денисик

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Г. І. Денисик . М’ястківка // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70490 (дата звернення: 27.09.2021)