Натуральна віспа — Енциклопедія Сучасної України

Натуральна віспа

НАТУРА́ЛЬНА ВІ́СПА – гостра особливо небезпечна хвороба, що належить до конвенційних інфекцій. Збудник – Poxvirus variolae – ДНК-вірус розміром 210 × 260 нм, належить до родини Poxviridae, роду Orthopox­virus. До цього роду також зараховують віруси віспи мавп, коро­в’ячої віспи та вакцин. вірус, які можуть інфікувати людину. 1980 Асамблея ВООЗ оголосила про ліквідацію Н. в. у всьому світі, цього вдалося досягти завдяки проведенню широкомасштаб. протиепідем. заходів, насамперед тотал. вакцинації всього насел. земної кулі. Дотепер перемога над Н. в. залишається безпрецедент. у боротьбі з інфекційними хворобами. Планову вакцинацію від цієї інфекції припинено. Після ліквідації захворювання 2 лаб. (у США та РФ) отримали дозвіл ВООЗ на зберігання вірусів Н. в. під міжнар. контролем. Оскільки збудник привабливий для біотерорист. застосування, у США переглянули політику щодо імунізації проти віспи і 2002 відновили вакцинацію своїх військовиків, 2003 – також цивіл. осіб, котрі перебувають у певних регіонах світу. Джерелом збудника є хвора людина. Розповсюдження інфекції найчастіше відбувається за допомогою повітряно-крапел. механізму. Через важкий стан хворі змушені перебувати в ліжку, тому заражаються насамперед чл. сім’ї та мед. працівники. Зараз. період у хворого триває від перших клін. проявів і до відпадіння кірочок, що утворилися на шкірі на місці висипань. Описано випадки інфікування внаслідок контакту з контамінов. матеріалом, через одяг і постіл. білизну. Сприйнятливість людей досягає 100 %. Інкубацій. період триває 7–17 діб. Початк. період характеризується високою гарячкою, сильним болем у голові, спині, попереку, можливі запаморочення, у дітей – блювання і судоми. Через 3–4 доби з’явля­ється висип на обличчі, що швидко поширюється на тулуб, передпліччя і кінцівки, нерідко з’явля­єть­ся на долонях і ступнях. Спочатку виникають червоні плями, що поступово перетворюються на папули, згодом – на тверді пухирчики (везикули) та тверді пустули. Кожен етап триває 1–2 доби. На 8–10 день пустули трансформуються у кірочки, що супроводжується видужанням. Крім такої типової форми, розрізняють геморагічну – з числен. точковими крововиливами, зливну, віспяну пурпуру (чорна віспа) – з вкрай тяжким перебігом і стовідсотк. летальністю та варіолоїд – з легким, стертим чи атиповим перебігом. У вмісті везикул і пустул можна виявити вірус за допомогою електрон. мікроскопа та шляхом зараження курячих ембріонів чи культури тканин. Осн. метод ідентифікації збудника – полімеразна ланцюг. реакція. Хворим показано патогенет. лікування. Ефектив. противірус. препаратів немає. Щоб локалізувати та ліквідувати епідем. осередок, встановлюють територ. карантин. Під час надання допомоги хворим мед. персонал працює у захис. мед. спорядженні найвищого рівня захисту. Для екстреної профілактики насел. на випадок біотерорист. атаки ВООЗ зберігає бл. 200 млн доз вакцини від Н. в. на складах у Швейцарії.

Літ.: Черкасский Б. Л. Инфекционные и паразитарные болезни человека: Справоч. эпидемиолога. Москва, 1994; Андрейчин М., Копча В. Біотероризм: Медична протидія. Т., 2005; Біологічна безпека України. К., 2016; Бейкер К. Дж. Атлас дитячих інфекційних хвороб. Червона Книга = Red Book Atlas of Pediatric Infectious Diseases. К., 2019.

М. А. Андрейчин

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
М. А. Андрейчин . Натуральна віспа // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70582 (дата звернення: 18.09.2021)