Наукові записки Інституту історії — Енциклопедія Сучасної України

Наукові записки Інституту історії

«НАУКО́ВІ ЗАПИСКИ́ ІНСТИТУ́ТУ ІСТО́РІЇ» Виходили 1943–60 у Києві, загалом – 2 кн. та 11 т. (у 13-ти вип.). Згідно з постановою ор­ганізац. бюро ЦК КП(б)У від 4 грудня 1940, заснування і видання «Н. з. І. і.» як квартальника заплановано на 1941, але через напад Німеччини на СРСР розпочато лише 1943. У 1950 Ін-т історії України АН УРСР та ін. академ. установи намагалися перетворити неперіод. «Н. з. І. і.» у передплачувані період. вид., проте респ. парт. кер-во відхилило пропозиції Президії АН УРСР щодо цього проекту. Кн. 1–2 видані під грифом Ін-ту історії і археології України АН УРСР (див. «Наукові записки Інституту історії і археології України АН УРСР»), т. 3–4 – Ін-ту історії України АН УРСР, т. 5–13 – Ін-ту історії АН УРСР. Відп. ред.: К. Гуслистий (кн. 1–2), О. Касименко (т. 3–7, 9–13), І. Гуржій (т. 8). Наклад – від 1-ї (т. 9) до 15-ти (кн. 2) тис. прим. У кн. 1–2 (1943, 1946) вміщено статті й матеріали майже з усіх періодів укр. історії й археології, а також документи періоду 2-ї світ. вій­ни; у 3-му т. (1950) – узагальнювал. статті з укр. та слов’ян. історії, зокрема М. Тихомирова й С. Сказкіна; у 4–5-му (1952–53) – розвідки і матеріали з укр. минувшини 19–20 ст. Від 6-го т. (1955) запроваджено практику публікації темат. збірників. Загалом вийшло 6 таких збірників: «Революція 1905–1907 рр. на Україні: До 50-річчя першої російської революції» (т. 6), «Історичні зв’язки слов’ян­ських народів» (т. 7), «І. Я. Франко як історик» (т. 8; обидва – 1956), «Великий Жовтень і революційний рух народів зарубіжних країн (1917–1920 рр.)» (т. 10), «З історії боротьби за встановлення Радянської влади на Україні» (т. 11; обидва – 1957), «З історії суспільно-економічного розвитку та класової боротьби на Україні (XVI – початок ХХ ст.)» (1960, т. 13). Як темат., так і нетемат. збірники (1957, т. 9; 1958, т. 12) загалом не мали сталої структури рубрик чи відділів. У проблемно-темат. відношенні в «Н. з. І. і.» друкували розвідки практично з усіх періодів укр. історії, біобібліогр. матеріали, рец., спогади, інформацію, хроніку та повідомлення, але суттєво переважали праці з укр. історії 19–20 ст., зокрема домінувала проблематика, пов’язана з висвітленням історії рев. рухів, соц.-екон. історії 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., соціаліст. буд-ва, 2-ї світ. вій­ни та ін. Як і більшість укр. істор. видань рад. доби, «Н. з. І. і.» зазнали суттєвих ідеол. впливів (так, у 3–5-му т. вміщено низку статей з апологією праць Й. Сталіна). На їхніх сторінках публікували студії відомих укр. і рос. учених: О. Апанович, А. Барабоя, І. Гранчака, Б. Грекова, К. Гуслистого, В. Дядиченка, П. Калениченка, Л. Коваленка, О. Компан, І. Кулинича, М. Лещенка, Ф. Лося, М. Петровського, М. Рубача, А. Санцевича, В. Сарбея, С. Сказкіна, Л. Славіна, М. Супруненка, М. Тихомирова, Ф. Шевченка, С. Юшкова та ін.

Літ.: Видання Академії наук УРСР: 1919–1967: Суспільні науки: Бібліогр. покажч. 1969; Санцевич А. В. Інститут історії України Національної академії наук України: Історіогр. нарис (до 60-річчя установи). 1998; Інститут історії України НАН України: 1936–2006. 2006; Ясь О. «На чолі республіканської науки…». Інститут історії України (1936–1986): Нариси з інституц. та інтелектуал. історії (До 80-річчя установи). 2016 (усі – Київ).

О. В. Ясь

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. В. Ясь . Наукові записки Інституту історії // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70663 (дата звернення: 16.10.2021)