«НАУКО́ВІ ЧИТА́­Н­НЯ ІН­СТИТУ́ТУ ЖУРНАЛІ́СТИКИ» — періодичне ви­да­н­ня з продовже­н­ням. За­звичай приурочували до наук. заходів, що від­бувалися в Ін­ституті журналістики Київ. університету, та ювіл. дат його спів­роб., друкували українською мовою під від­повід. на­звою за ред. В. Різуна. Перший вип. опубл. 2003 у Києві, в ньому вміщені матеріали 1-х Наук. читань Ін­ституту, що від­булися 13 листопада 2001. Упродовж 10-ти р. ви­дано 18 вип., кожен з яких присвячено одному-двом науковцям-ювілярам Ін­ституту. Саме цим пояснюється непо­стійна періодичність виходу збірника. Ви­дано «Н. ч. І. ж.», присвячені Д. Прилюку, О. Бабишкіну, А. Москаленку, Ю. Ярмишу, О. Пономаріву, Н. Непийводі, Б. Чернякову, І. Мегелі, Т. При­ступенко, В. Різуну, Л. Шевченко, В. Миронченку, О. Коновцю, М. Шестопалу, О. Глушку, Н. Сидоренко, А. Погрібному, А. Мамализі, К. Серажим. Після 2012 вид. збірників «Н. ч. І. ж.» припинено. Форми проведе­н­ня читань різноманітні: віншува­н­ня ювіляра на вченій раді Ін­ституту журналістики у роз­ширеному складі, «круглі столи», конф., власне наук. чита­н­ня тощо. Участь у чита­н­нях брали науковці й студенти. Обовʼязк. компонентами читань є коротке озна­йомле­н­ня з жит­тєвим і твор. шляхом ювіляра, бібліо­графією його праць. Ін. складові заходу — аналіз твор. доробку, роз­думи колег та тих, хто особисто знав чи знає ювіляра, що в під­сумку складається в порт­рет вченого, викладача і, що особливо важливо, людини, а також коло його спілкува­н­ня, наук. інтересів і навіть значе­н­ня його особистості. Інколи додавали матеріали самого ювіляра про себе: спогади, роз­думи, фрагменти праць. «Н. ч. І. ж.» є важливою формою накопиче­н­ня та збереже­н­ня інформації про персоналії в галузі журналістико­знавства кін. 20 — поч. 21 ст. у Київ. університеті.