Науково-дослідний інститут

НАУКО́ВО-ДО́СЛІДНИЙ ІН­СТИТУ́Т У СРСР НДІ називали самост. установу, створ. з метою проведе­н­ня наук. дослідж. і дослідно-кон­структор. робіт. Чин­ний Закон України «Про наукову і на­уково-технічну діяльність» (2015, з пізнішими змінами і доповнен­нями) не містить ви­значе­н­ня поня­т­тя НДІ; натомість оперує терміном «наукова установа» — «юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною». Згідно зі ст. 19 того ж Закону, на заклади вищої освіти (університети, академії, ін­ститути), що про­йшли держ. атестацію в частині провадже­н­ня ними наук. (наук.-тех.) діяльності, поширюються гарантії забезпече­н­ня наук. (наук.-тех.) діяльності, ви­значені цим Законом для наук. установ. При цьому словосполуче­н­ня «НДІ» за традицією вживають у назві багатьох наук. установ, напр.: НДІ геодезії і карто­графії, Укр. НДІ цивіл. захисту, Укр. НДІ проектува­н­ня міст «Ді­промісто», НДІ україно­знавства.

Поня­т­тя «Ін­ститут» вперше вжито щодо наук. установи при заснуван­ні 1795 Ін­ституту Франції, до якого нині входять: Франц. академія, Академія надписів та крас. письменства, АН, Академія морал. і політ. наук, Академія образотвор. мистецтва. Процес утворе­н­ня НДІ в сучас. ро­зумін­ні цього поня­т­тя активно роз­горнувся на межі 19–20 ст. у звʼязку з інтенсив. роз­витком різних галузей науки і технологій, зокрема засн. Ін­ститут Пастера (1888) та Ін­ститут радію П. Кюрі (1909) у Франції, Пушкін. Дім у Росії (1905), ін­ститути Товариства кайзера Вільгельма в Німеч­чині (1911) тощо. Най­старішим за часом засн. НДІ на території України є Микол. астроном. обсерваторія (1821). Однак ще у 1920-і рр. наук. дослідж. в УСРР здійснювали пере­важно у ВНЗах. Осн. дослід. структур. одиницями ВУАН у 1920-і — на поч. 1930-х рр. стали н.-д. каф., діяльність яких роз­горталася на основі наук. шкіл учених-академіків ВУАН. Водночас створ. ін­ститути: Укр. фіз.-тех. ін­ститут (1928, нині ННЦ «Харків. фіз.-тех. ін­ститут», 2004 уві­­йшов до складу НАНУ), Ін­ститут фізики (1928, під­порядк. ВУАН у 1932) тощо. 1936 по­збавлену решток автономії ВУАН пере­творено на АН УРСР, осн. наук. ланками якої замість каф. стали ін­ститути. 1941 діяли 24 ін­ститути АН УРСР. Згодом кількість наук. установ АН збільшилася: до 44 (1960) і 82 (1977).

Паралельно з ін­ститутами АН УРСР, на момент здобу­т­тя незалежності на території України діяли низка НДІ заг.-союз. і респ. мін-в і ві­домств. Упродовж 1-ї пол. 1990-х рр. частину НДІ колиш. заг.-союз. під­порядкува­н­ня пере­підпорядковано НАНУ; за рахунок цього, а також створе­н­ня нових ін­ститутів (напр., у структурі ННЦ «Харків. фіз.-тех. ін­ститут» створ. 5 самост. ін­ститутів) кількість наук. установ НАНУ 2013 зросла до 185. Станом на 2013 в Україні діяли 734 наук. установи, під­порядк. НАНУ, 5-ти галуз. нац. АН, різним центр. органам виконав. влади, ві­домствам, органам місц. самоврядува­н­ня, а також приватні. Фінанс. стан більшості установ залишався вкрай незадовіл., а кількість їхніх спів­роб. від 1991 по­стійно скорочувалася. Упродовж періоду незалежності припинили роботу НДІ, які обслуговували галузі економіки УРСР, що в нових умовах виявилися неконкурентно­спроможними (мікро­електроніка тощо). Після поч. рос. агресії проти України 2014 низка НДІ різної галуз. спрямованості та ві­домчого під­порядкува­н­ня залишилася на анексов. тер. АР Крим і Севастополя, а також під контролем сепаратистів т. зв. Донец. та Луган. нар. респ. Лише трохи більше 10-ти з них формально пере­міщено на під­контрол. Урядові України територію. Значну частину спів­роб. праце­влаштували на нових місцях. Решта НДІ або припинила де-факто свою діяльність, або продовжує працювати в під­порядкуван­ні рос. влади та сепаратистів. 2019 від­повід­но до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2017) роз­почато держ. атестацію наук. установ, яку про­водить Міністерство освіти і науки України. Багато НДІ колиш. СРСР, у яких працювала низка наук.-тех. працівників (т. зв. НТРів. інтелігенція), стали важливими осередками сусп. життя. Тут під час «від­лиги» на межі 1950–60-х рр. від­бувалися неформал. дис­кусії навколо нових течій літ-ри та мистецтва, а під час «пере­будови» 2-ї пол. 1980-х рр. саме НТРівці стали гол. опорою демократ. сусп. змін. Тому життя НДІ та їхніх працівників від­ображено у творах літ., театр., кіно- та образотвор. мистецтва, публіцистики рад. доби. Нині сусп. роль і вага НДІ в Україні значно зменшилися.

Завантажити статтю