Національний медичний університет ім. О. Богомольця

НАЦІОНА́ЛЬНИЙ МЕДИ́ЧНИЙ УНІВЕPСИТЕ́Т ім. О. Богомольця — вищий на­вчальний заклад, що здійснює під­готовку лікарів та провізорів. Веде свою історію від мед. факультету Університету св. Володимиpa у Києві, який планували від­крити 1842 після заверше­н­ня будівництва гол. університет. корпусу. Однак потреба у лікарях, особливо у звʼязку з широким роз­по­всюдже­н­ням епідемій, була на­стільки великою, що в грудні 1840 міністр нар. просвіти Рос. імперії С. Уваров за­пропонував адміністрації Університету св. Володимиpa уже в 1841–42 навч. році роз­почати під­готовку лікарів. У вересні 1841 перші 22 студенти прослухали першу лекцію з анатомії проф. М. Козлова в орендов. приміщен­ні на вул. Лютеранська. Згідно зі статутом 1842, мед. факультет (термін навч. — 5 р., усі ін. факультети — 4 р.) мав складатися з 10-ти каф.: фізіол. анатомії з мікро­графією; фізіології здорової людини; фізіології хворої людини, або патол. фізіології з патол. анатомією; заг. терапії з токсикологією; оператив. хірургії з хірург. клінікою; теор. хірургії з офтальмологією; приват. терапії; терапевт. клініки з семіотикою; теор. і практ. акушерства з акушер. клінікою; держ. лікаре­знавства (судова медицина, мед. поліція з гігієною та вет. поліція з епізоот. хворобами, лікар. законодавство тощо). Їх створювали по­ступово, з появою старших курсів. Після закін. факультету студенти, які навч. за держ. кошт, складали іспити на зва­н­ня повіт. лікаря. Їх забезпечували наборами лікар. інструментів і направляли у військ., мор. або цивіл. ві­домства, де вони зобовʼя­зані були пропрацювати 7,5 р. Мед. факультету пере­дано частину лаборатор. майна та бібліотеку Вілен. мед.-хірург. академії (нині Вільнюс), закритої 1840 царським урядом, сюди ж пере­йшла й частина її викл. (проф. Е. Мірам, І. Леонов, І. Фонберг). Знач. внесок у роз­виток ф-ту, зокрема під­бір викладац. складу, створе­н­ня студент. б-ки та лекторію, зробив видат. хірург, анатом і педагог М. Пирогов (1855 обраний почес. чл. Університету, 1858–61 був куратором Київ. навч. округу), а також його учні й послідовники, перші проф. факультету В. Караваєв (також перший декан, завідувач кафедри оператив. хірургії з хірург. анатомією і теор. хірургії з офтальмоятрією, засн. і кер. факультет. клініки), М. Козлов (завідувач кафедри анатомії), О. Вальтер (завідувач кафедри анатомії та фізіології здорової людини). 1853 з ініціативи остан­нього на розі вул. Кадетська (нині Б. Хмельницького) і Лікарняна (нині Пирогова) за проектом арх. О. Берет­ті споруджено будівлю Анатом. театру мед. факультету (від 1869 роз­міщували каф. заг. патології, гістології, нині Медицини України Національний музей). 1875 побл. зведено одноповерх. флігель, у якому роз­ташували лаб. гістології і заг. патології. 1870 у Києві від­крито першу поліклініку. На пропозицію тодіш. декана Н. Хржонщевського у ній без­оплатно працювали викл. факультету В. Бец, Є. Афанасьєв, Л. Горецький, М. Скліфосовський, О. Шкляревський, К. Тритшель та ін. 1875 міська Олександрів. лікарня стала базою для низки клінік ф-ту, 1885 побудовані приміще­н­ня для терапевт. і хірург. клінік (нині бульвар Т. Шевченка, № 17). У цей період створ. нові каф.: оператив. хірургії, нерв. хвороб, фізіол. хімії, педіатрії, хірург. патології та ін. (у 1863 діяло 17, у 1884 — 19 каф.). Мед. факультет став найбільшим в Університеті: станом на 1882 навч. 781, у 1885 — 986, у 1894 — 1018 студентів. Загалом 1841–1917 мед. факультет закін. 7036 осіб. Cеред ві­домих випускників — В. Суб­ботін, В. Антонович, І. Сікорський, Ф. Ломинський, М. Волкович, В. Під­висоцький, Ф. Омельченко, Д. Заболотний, О. Черняхівський, О. Леонтович, М. Нещадименко, О. Кронтовський, В. Правдич-Неминсь­кий. При факультеті діяли товариства приро­до­знав­ців (засн. 1869), студентів-медиків (1881), наук. товариство акушерів-гін­екологів (1885), комісія мед. нар. читань (1886), психіатр. (1897), дерматол. і сифілідол. (1900) товариства. У березні 1920 шляхом обʼ­єд­нан­ня Жін. мед. ін­ституту, мед. факультету Укp. університету тa Одонтол. ін­ституту ствоp. Ін­ститут охоpони здоpовʼя, дир. якого став Є. Черняхівський (1920–21). У січні 1921 Ін­ститут пеpейм. нa Київ. мед. академію, у грудні того ж року — Київ. мед. ін­ститут. 1936–38 — ім. С. Косіора, від 1946 — ім. О. Богомольця, від 1992 — Укp. мед. університет, від 1995 — сучасна назва. Після нападу Німеч­чини на СРСР 1941 Ін­ститут еваку­йов. у Харків, а звідти — у м. Челябінськ (РФ), у грудні 1943 від­новлено заня­т­тя в Києві. Історію закладу творили В. Бец, В. Братусь (1959–66 — ректор), Д. Воpонцов, В. Високович, Є. Гончарук (1984–2003 — ректор), О. Грицюк, Л. Гpомa­шев­ський, М. Губеpгpіц, М. Данилев­ський, Г. Жабоєдов, М. Зa­зибін, М. Зайко, В. Івaнов, О. Кpимов, В. Комісapенко, С. Лаврик (1970–84 — ректор), Л. Левитський (1921–27 — ректор), О. Лурʼє, Ф. Меpінг, Л. Медвідь (1941–45 — директор), О. Мapзеєв, Б. Мaньковський, І. Новик, В. Обpaзцов, В. Сидельников, Г. Степанківська, М. Стpa­жеско, М. Спіpов, М. Стуковенков, С. Томaшевський, Ф. Удинцев, О. Хохол, В. Чаговець, О. Черкес, Г. Шaхбaзян, Т. Яновський та ін. Нині в структурі Університету — 9 факультетів (4 мед., стоматол., фармацевт., мед.-психол., під­готовки лікарів для ЗС України, під­готовки іноз. громадян), які обʼ­єд­нують 86 каф. Теор. та клін. каф. роз­міщені у 8-ми навч. корпусах та на базі 162-х лікув.-профілакт. і мед. закладів Києва. Також діють 2 НДІ, Навч.-наук. центр — Укр. тренінг. центр сімей. медицини, Ін­ститут післядиплом. освіти, Стоматол. мед. центр, віварій. Від 2012 року функціонує мед. коледж. У закладі працюють понад 1340 викл., з яких: 2 академік НАНУ, 5 академік НАМНУ та 1 академік НАПНУ, 9 чл.-кор. НАМНУ, 222 д-рів н. (168 проф.), 877 канд. н. (426 доцент). Серед ві­домих учених — В. Май­дан­ник, П. Фомін, В. Цимбалюк, В. Широбоков, О. Яворовський, В. Бардов, Б. Венцківський, О. Волосовець, Ф. Глумчер, М. Захараш, В. Маланчук, В. Міхньов, В. Нетяженко, Ю. Чайковський, О. Романенко, О. Чалий. Навч. 13 512 осіб, зокрема 3012 іноз. громадян. Соц. база: 7 гуртожитків, спорт. комплекс, оздоровчо-спорт. табір «Медик». Університет є засн. і спів­засн. наук. ви­дань: «Актуальні про­блеми нефрології», «Біль, знеболе­н­ня та інтенсивна терапія», «Літопис травматології та ортопедії», «Між­народний журнал педіатрії, акушерства та гін­екології», «Практикуючий лікар», «Сучасна ортодонтія», «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція», «Український журнал дерматології, венерології, косметології», «Український науково-медичний молодіжний журнал», «Українсь­кий неврологічний журнал», «Біо­медична інженерія і технологія», «Між­народний журнал загальної та медичної психології», «Медична наука України», «Медичні кадри», «Клиническая инфектология и паразитология», «Офтальмология. Восточная Европа», «Хирургия. Восточная Европа» та ін. При Університеті 1988 організовано групу силового жонглюва­н­ня «Козацькі витівки» (засн. і кер. — Ю. Щербина). На честь видат. по­статей — випускників В. Войно-Ясенецького та М. Булгакова, викладачів В. Караваєва, В. Суб­ботіна, Л. Медведя, С. Лаврика, Є. Гончарука, Г. Шахбазяна, І. Барченка, І. Савицького, С. Дяченка, М. Борисенка, І. Слєпушкіної, І. Моргунова, Р. Габовича, П. Баран­ника (1937–41 — директор), Л. Громашевського, М. Данилевського, С. По­знанського, Ю. Гоца, студента 3-го курсу В. Юричка, який загинув 2014 під час викона­н­ня бо­йового зав­да­н­ня на Сх. України, — встановлено мемор. дошки. Від­крито імен­ні лекц. аудиторії: П. Буйка, В. Караваєва, В. Войно-Ясенецького, М. Амосова, О. Корчака-Чепурківського, В. Юричка. Встановлено памʼятну стелу Героям Небесної сотні.

Музейні колекції Університету. На каф. гістології та ембріології Університету зберігаються ембріологічна та мікро­скопів колекції. Основою ембріологічної колекції стали препарати, зі­брані та виготовлені під керівництвом д-ра медицини П. Пере­межка — першого завідувач кафедри гістології мед. факультету Університету св. Володимира у Києві. Зі­бра­н­ня знач­но поповнили в 1930-х рр., коли каф. очолював С. Шахов. Остаточ. ви­гляду колекції, що нині налічує понад 170 екс­понатів, надав М. За­зибін. У ній пред­ставлено ембріо­ни і плоди від 6-ти тижнів до 4-х мі­сяців внутр.-утроб. роз­витку, воск. муляжі ран­ніх стадій роз­витку, пластик. муляжі з роз­витку окремих органів і систем, скелети пло­дів. Екс­понати використовують у навч. процесі. Щороку в приміщен­ні, де знаходиться колекція, проводять «Ніч в музеї» за участі викл. і студентів Нац. мед. університету. Колекцію мікро­скопів створ. 1955 з ініціативи М. Зазибіна. Екс­позиція починається вітриною, де в мініатюрі від­творено лаб. мікро­скопіста 17 ст. Мікро­скопи 17–18 ст. пред­ставлені 42-ма майстерно виготовленими моделями. Серед них найбільш цікавими є мікро­скопи З. і Г. Янсенів, Р. Гука, Є. Дівіні, А. Левенгука, Вільсона, Доп­пельмайра, І. Ліберкюна, П. Мушенбрука. Є 28 мікро­скопів 19–20 ст., пред­ставлено також мо­дель електрон. мікро­скопа, мікро­томи різних кон­струкцій та ультра­мікротом. Для озна­йомле­н­ня з колекціями проводять екс­курсії для школярів, студентів та учасників наук. заходів, що організовує каф. гістології та ембріології.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю