Національний медичний університет ім. О. Богомольця — Енциклопедія Сучасної України

Національний медичний університет ім. О. Богомольця

НАЦІОНА́ЛЬНИЙ МЕДИ́ЧНИЙ УНІВЕPСИТЕ́Т ім. О. Богомольця – вищий навчальний заклад, що здійснює підготовку лікарів та провізорів. Веде свою історію від мед. ф-ту Ун-ту св. Володимиpa у Києві, який планували відкрити 1842 після завершення буд-ва гол. університет. корпусу. Однак потреба у лікарях, особливо у зв'язку з широким розповсюдженням епідемій, була настільки великою, що в грудні 1840 міністр нар. просвіти Рос. імперії С. Уваров запропонував адміністрації Ун-ту св. Володимиpa уже в 1841–42 навч. році розпочати підготовку лікарів. У вересні 1841 перші 22 студенти прослухали першу лекцію з анатомії проф. М. Козлова в орендов. приміщенні на вул. Лютеранська. Згідно зі статутом 1842, мед. ф-т (термін навч. – 5 р., усі ін. ф-ти – 4 р.) мав складатися з 10-ти каф.: фізіол. анатомії з мікрографією; фізіології здорової людини; фізіології хворої людини, або патол. фізіології з патол. анатомією; заг. терапії з токсикологією; оператив. хірургії з хірург. клінікою; теор. хірургії з офтальмологією; приват. терапії; терапевт. клініки з семіотикою; теор. і практ. акушерства з акушер. клінікою; держ. лікарезнавства (судова медицина, мед. поліція з гігієною та вет. поліція з епізоот. хворобами, лікар. законодавство тощо). Їх створювали поступово, з появою старших курсів. Після закін. ф-ту студенти, які навч. за держ. кошт, складали іспити на звання повіт. лікаря. Їх забезпечували наборами лікар. інструментів і направляли у військ., мор. або цивіл. відомства, де вони зобов'я­зані були пропрацювати 7,5 р. Мед. ф-ту передано частину лаборатор. майна та б-ку Вілен. мед.-хірург. академії (нині Вільнюс), закритої 1840 царським урядом, сюди ж перейшла й частина її викл. (проф. Е. Мірам, І. Леонов, І. Фонберг). Знач. внесок у розвиток ф-ту, зокрема підбір викладац. складу, створення студент. б-ки та лекторію, зробив видат. хірург, анатом і педагог М. Пирогов (1855 обраний почес. чл. Ун-ту, 1858–61 був куратором Київ. навч. округу), а також його учні й послідовники, перші проф. ф-ту В. Караваєв (також перший декан, зав. каф. оператив. хірургії з хірург. анатомією і теор. хірургії з офтальмоятрією, засн. і кер. факультет. клініки), М. Козлов (зав. каф. анатомії), О. Вальтер (зав. каф. анатомії та фізіології здорової людини). 1853 з ініціативи останнього на розі вул. Кадетська (нині Б. Хмельницького) і Лікарняна (нині Пирогова) за проектом арх. О. Беретті споруджено будівлю Анатом. театру мед. ф-ту (від 1869 розміщували каф. заг. патології, гістології, нині Медицини України Національний музей). 1875 побл. зведено одноповерх. флігель, у якому розташували лаб. гістології і заг. патології. 1870 у Києві відкрито першу поліклініку. На пропозицію тодіш. декана Н. Хржонщевського у ній безоплатно працювали викл. ф-ту В. Бец, Є. Афанасьєв, Л. Горецький, М. Скліфосовський, О. Шкляревський, К. Тритшель та ін. 1875 міська Олександрів. лікарня стала базою для низки клінік ф-ту, 1885 побудовані приміщення для терапевт. і хірург. клінік (нині бульвар Т. Шевченка, № 17). У цей період створ. нові каф.: оператив. хірургії, нерв. хвороб, фізіол. хімії, педіатрії, хірург. патології та ін. (у 1863 діяло 17, у 1884 – 19 каф.). Мед. ф-т став найбільшим в Ун-ті: станом на 1882 навч. 781, у 1885 – 986, у 1894 – 1018 студентів. Загалом 1841–1917 мед. ф-т закін. 7036 осіб. Cеред відомих випускників – В. Субботін, В. Антонович, І. Сікорський, Ф. Ломинський, М. Волкович, В. Підвисоцький, Ф. Омельченко, Д. Заболотний, О. Черняхівський, О. Леонтович, М. Нещадименко, О. Кронтовський, В. Правдич-Неминсь­кий. При ф-ті діяли т-ва приро­дознав­ців (засн. 1869), студентів-медиків (1881), наук. т-во акушерів-гінекологів (1885), комісія мед. нар. читань (1886), психіатр. (1897), дерматол. і сифілідол. (1900) т-ва. У березні 1920 шляхом об'єднан­ня Жін. мед. ін-ту, мед. ф-ту Укp. ун-ту тa Одонтол. ін-ту ствоp. Ін-т охоpони здоpов'я, дир. якого став Є. Черняхівський (1920–21). У січні 1921 Ін-т пеpейм. нa Київ. мед. академію, у грудні того ж року – Київ. мед. ін-т. 1936–38 – ім. С. Косіора, від 1946 – ім. О. Богомольця, від 1992 – Укp. мед. ун-т, від 1995 – сучасна назва. Після нападу Німеччини на СРСР 1941 Ін-т евакуйов. у Харків, а звідти – у м. Челябінськ (РФ), у грудні 1943 відновлено заняття в Києві. Історію закладу творили В. Бец, В. Братусь (1959–66 – ректор), Д. Воpонцов, В. Високович, Є. Гончарук (1984–2003 – ректор), О. Грицюк, Л. Гpомa­шев­ський, М. Губеpгpіц, М. Данилев­ський, Г. Жабоєдов, М. Зa­зибін, М. Зайко, В. Івaнов, О. Кpимов, В. Комісapенко, С. Лаврик (1970–84 – ректор), Л. Левитський (1921–27 – ректор), О. Лур'є, Ф. Меpінг, Л. Медвідь (1941–45 – дир.), О. Мapзеєв, Б. Мaньковський, І. Новик, В. Обpaзцов, В. Сидельников, Г. Степанківська, М. Стpa­жеско, М. Спіpов, М. Стуковенков, С. Томaшевський, Ф. Удинцев, О. Хохол, В. Чаговець, О. Черкес, Г. Шaхбaзян, Т. Яновський та ін. Нині в структурі Ун-ту – 9 ф-тів (4 мед., стоматол., фармацевт., мед.-психол., підготовки лікарів для ЗС України, підготовки іноз. громадян), які об'єднують 86 каф. Теор. та клін. каф. розміщені у 8-ми навч. корпусах та на базі 162-х лікув.-профілакт. і мед. закладів Києва. Також діють 2 НДІ, Навч.-наук. центр – Укр. тренінг. центр сімей. медицини, Ін-т післядиплом. освіти, Стоматол. мед. центр, віварій. Від 2012 року функціонує мед. коледж. У закладі працюють понад 1340 викл., з яких: 2 акад. НАНУ, 5 акад. НАМНУ та 1 акад. НАПНУ, 9 чл.-кор. НАМНУ, 222 д-рів н. (168 проф.), 877 канд. н. (426 доц.). Серед відомих учених – В. Майданник, П. Фомін, В. Цимбалюк, В. Широбоков, О. Яворовський, В. Бардов, Б. Венцківський, О. Волосовець, Ф. Глумчер, М. Захараш, В. Маланчук, В. Міхньов, В. Нетяженко, Ю. Чайковський, О. Романенко, О. Чалий. Навч. 13 512 осіб, зокрема 3012 іноз. громадян. Соц. база: 7 гуртожитків, спорт. комплекс, оздоровчо-спорт. табір «Медик». Ун-т є засн. і співзасн. наук. видань: «Актуальні проблеми нефрології», «Біль, знеболення та інтенсивна терапія», «Літопис травматології та ортопедії», «Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології», «Практикуючий лікар», «Сучасна ортодонтія», «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція», «Український журнал дерматології, венерології, косметології», «Український науково-медичний молодіжний журнал», «Українсь­кий неврологічний журнал», «Біомедична інженерія і технологія», «Міжнародний журнал загальної та медичної психології», «Медична наука України», «Медичні кадри», «Клиническая инфектология и паразитология», «Офтальмология. Восточная Европа», «Хирургия. Восточная Европа» та ін. При Ун-ті 1988 організовано групу силового жонглювання «Козацькі витівки» (засн. і кер. – Ю. Щербина). На честь видат. постатей – випускників В. Войно-Ясенецького та М. Булгакова, викладачів В. Караваєва, В. Субботіна, Л. Медведя, С. Лаврика, Є. Гончарука, Г. Шахбазяна, І. Барченка, І. Савицького, С. Дяченка, М. Борисенка, І. Слєпушкіної, І. Моргунова, Р. Габовича, П. Баранника (1937–41 – дир.), Л. Громашевського, М. Данилевського, С. Познанського, Ю. Гоца, студента 3-го курсу В. Юричка, який загинув 2014 під час виконання бойового завдання на Сх. України, – встановлено мемор. дошки. Відкрито іменні лекц. аудиторії: П. Буйка, В. Караваєва, В. Войно-Ясенецького, М. Амосова, О. Корчака-Чепурківського, В. Юричка. Встановлено пам'ятну стелу Героям Небесної сотні.

Літ.: 125 лет Киевского медицинского института. К., 1966; Москаленко В. Ф., Грузєва Т. С. Національний медичний університет імені О. О. Богомольця: минуле, сьогодення, майбутнє // Охорона здо­ров'я України. 2006. № 1–2; Москаленко В. Ф., Цехмістер Я. В., Полякова І. М. Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів від медичного факультету Університету Св. Володимира до Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, 1841–2011: У 2 кн. К., 2011; Коляденко В. Г., Цехмістер Я. В. та ін. Декани медичного факультету Університету Св. Володимира (Національного медичного університету імені О. О. Богомольця), 1841–1919: Біогр. нариси та бібліографія. К., 2011; Яворовський О. П., Цехмістер Я. В. та ін. Історія заснування Київського медичного інституту (1917–1922). Сучасний концептуальний підхід // Довкілля та здоров'я. 2015. № 3, 4; Ціборовський О. М., Сорока В. М. Медичний факультет Київського університету святого Володимира та його факультетські клініки (до 175-річчя Київського медичного університету) // Економіка і право охорони здоров'я. 2015. № 2.

С. В. Земсков

Музейні колекції Університету. На каф. гістології та ембріології Ун-ту зберігаються ембріологічна та мікроскопів колекції. Основою ембріологічної колекції стали препарати, зібрані та виготовлені під кер-вом д-ра медицини П. Перемежка – першого зав. каф. гістології мед. ф-ту Ун-ту св. Володимира у Києві. Зібрання знач­но поповнили в 1930-х рр., коли каф. очолював С. Шахов. Остаточ. вигляду колекції, що нині налічує понад 170 експонатів, надав М. За­зибін. У ній представлено ембріо­ни і плоди від 6-ти тижнів до 4-х мі­сяців внутр.-утроб. розвитку, воск. муляжі ранніх стадій розвитку, пластик. муляжі з розвитку окремих органів і систем, скелети пло­дів. Експонати використовують у навч. процесі. Щороку в приміщен­ні, де знаходиться колекція, проводять «Ніч в музеї» за участі викл. і студентів Нац. мед. ун-ту. Колекцію мікроскопів створ. 1955 з ініціативи М. Зазибіна. Експозиція починається вітриною, де в мініатюрі відтворено лаб. мікроскопіста 17 ст. Мікроскопи 17–18 ст. представлені 42-ма майстерно виготовленими моделями. Серед них найбільш цікавими є мікроскопи З. і Г. Янсенів, Р. Гука, Є. Дівіні, А. Левенгука, Вільсона, Доппельмайра, І. Ліберкюна, П. Мушенбрука. Є 28 мікроскопів 19–20 ст., представлено також мо­дель електрон. мікроскопа, мікро­томи різних конструкцій та ультра­мікротом. Для ознайомлення з колекціями проводять екскурсії для школярів, студентів та учасників наук. заходів, що організовує каф. гістології та ембріології.

Літ.: Чайковський Ю. Б. та ін. Екскурсія по музею історії мікроскопа // Мист-во лікування. 2013. № 4.

Ю. Б. Чайковський

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю