Набутів — Енциклопедія Сучасної України

Набутів

НАБУ́ТІВ – село Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. 2016 до складу Набутів. об’єднаної територіал. громади (215,95 км2, 6589 осіб) зараховано 7 сільс. рад: Нетереб. (окрім Нетеребки, були підпорядк. Н. і с-ще Сахнівське), Бровахів. (с. Буда-Бровахівська), Деренковец., Драбів. (с-ще Червоне), Кичинец. (с. Мірошниківка), Корнилів. (с. Паськів) та Сахнівська. Н. знаходиться на лівому березі р. Рось (притока Дніпра), за 65 км від обл. центру та 5 км від залізнич. ст. Корсунь. Пл. 1,82 км2. За переписом насел. 2001, проживали 784 особи; станом на 2019 – 707 осіб; переважно українці. За нар. переказами, назва села походить: від першого поселенця Набута, або Нарбута; від давньорус. м. Бутів, що раніше тут розташовувалося; від т. зв. дороги на бути (вела до кар’єру з камінням). Н. та його околиці заселені здавна. Тут виявлено поселення скіф. і черняхів. культур, давньорус. городище (урочище Очаків, 0,2 га, одним з перших його розкопував Д. Самоквасов, 1901 – В. Гезе, у подальші роки – експедиції Ін-ту археології АН УРСР, зокрема під кер-вом В. Довженка та Д. Березовця). На думку дослідників, замок, що існував у цій місцевості, слугував для захисту київ. князів. За Андрусів. перемир’ям 1667 і Прут. миром 1711, навколишні землі залишалися під владою Польщі. За люстрацією 1765, Н. належав до Корсун. староства. Тоді було 43 будинки. Після 2-го поділу Польщі 1793 село відійшло до Рос. імперії. 1796–1837, 1921–23 – у складі Богуслав., 1837–1920 – Канів. пов.; 1797–1925 – Київ. губ. 1850–51 князь П. Лопухін-Демидов збудував цукр. з-д, що працював із перервами до 2009. У 1888 відкрито нар. уч-ще. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 – у складі Корсун., 1925–27 – Черкас., 1927–30 – Шевченків. округ; 1932–54 – Київ., від 1954 – Черкас. обл. 1930–54 – центр сільс. ради. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (у Н. встановлено імена 130-ти жертв). Багато осіб зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до лютого 1944 – під нім. окупацією. Нині працюють 2 деревооброб. підпр-ва. Є клуб, б-ка й амбулаторія сімей. практики. Відкрито пам’ятник воїнам, які загинули під час 2-ї світ. вій­ни.

Літ.: Похилевичъ Л. И. Сказанія о на­селенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. К., 1864; Біла Церква, 2005; Гезе В. Е. Раскопки на городище «Очаковъ» у д. На­бутовъ // Археол. лѣтопись Южной Рос­сіи. 1904. № 3; Малий енциклопедичний словник Корсунщини: В 2 т. Корсунь-Шевченківський, 2003–04.

О. П. Малюга

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. П. Малюга . Набутів // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70834 (дата звернення: 19.10.2021)