Надєждін Михайло Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Надєждін Михайло Володимирович

НАДЄ́ЖДІН Михайло Володимирович (18. 05. 1935, с. Костянтинівка Хотін., нині Сум. р-ну Сум. обл.) – живописець, графік. Батько А. На­дєждіна та О. Журавель. Засл. діяч мист-в України (1994), нар. художник України (1997). Обл. премія ім. О. Осмьоркіна (2005). Чл. НСХУ (1988). Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (нині Дніпро, 1962; викл. Я. Калашник, М. Родзін, Г. Чернявський). 1962–63 – викл. малювання та історії мист-в Верхньохортиц. пед. уч-ща (нині у складі Запоріжжя); 1963–73 – викл. Кіровогр. дит. худож. школи (нині Кропивницький); 1973–82 – художник-оформлювач, 1982–89 – гол. художник худож.-вироб. майстерень Худож. фонду УРСР; 1989–2015 – голова Кіровогр. орг-ції НСХУ. Учасник всеукр., зарубіж., міжнар. мист. виставок від 1973. Персон. – у Дніпрі (1964, 1967, 2019), Кропивницькому (1980, 1995, 1997–98, 2000, 2005, 2009, 2013, 2015, 2017), Києві (1993, 2005, 2009, 2011), Сумах (2013). Яскравий представник укр. неофіц. мист-ва: від актив. формотворення 1960-х рр. через ліризм 1970–80-х рр. досяг гармоній. поєднання планетар. бачення та миттєвості повсякденності, зберігши дух нар. світосприйняття і створивши образи філос. спрямування. У більшості творів Н. вирішення теми має універсал. характер. Осн. жанри – композиц. картина, портрет, пейзаж, натюрморт. Окремі роботи зберігаються в НХМ (Київ), Дніпров., Сум., Полтав., Кропивн., Черкас. ХМ, Худож.-мемор. музеї О. Осмьоркіна (Кропивницький).

Тв.: «Автопортрет» (1962; 1967; 2001; 2015; 2019), «Стандартизація» (1965), «Хірургія» (1966), «Художник і модель» (1970; 2017), «Батько» (1973), «Дружина Віра», «Сон» (обидва – 1975), «Мати» (1979), «Світлий день» (1980), «Фауна і флора» (1981), «Сім’я» (1988), «Пошук» (1991), триптих «Сади Едему», «Сни бажань» (усі – 1993), «Біля моря» (1994; 1996), «Меланхолія», «Маскарад» (обидва – 1995), «Ліричний мотив» (1998), «У майстерні художника» (1999), «Курка чи яйце?», «Пленери» (обидва – 2001), «Натюрморт із косівським глечиком» (2008), «Українська Венера в просторі та часі» (2017).

Літ.: Один + Один. Михайло Надєждін, Андрій Надєждін. Живопис, графіка: Каталог. К., 1994; Родина Надєждіних. Живопис. Графіка: Каталог. К., 2005; На­дєждін А. Мистецькі простори Михайла Надєждіна // ОМ. 2010. № 2/3; Хуторянин А. Мистецький шлях у спадок // Артанія. 2011. № 1–2.

Б. П. Куманський

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Б. П. Куманський . Надєждін Михайло Володимирович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=70874 (дата звернення: 19.09.2021)