НАХМАНЗО́Н Давид Мойсе­йович (17. 03. 1899, м. Катеринослав, нині Дні­про — 02. 11. 1983, м. Нью-Йорк, США) — біо­хімік. Професор (1955), чл. НАН США (1964). Медаль ім. Л. Пастера Франц. біо­хім. товариства (1952), ім. К. Нойберґа Амер. товариства хіміків і фармацевтів (1953). Закін. Берлін. університет (1924). Від­тоді працював у клініці «Шаріте» мед. школи Берлін. університету; 1926–33 — в Ін­ституті біо­логії (Берлін); 1933–39 — Сорбон. університеті (Париж); 1939–42 — Єльському університеті (м. Нью-Гейвен, шт. Кон­нектикут, США); 1942–67 — Колумбій. університеті (Нью-Йорк; водночас від 1955 — директор Нейрохім. НДІ при ньому). Від 1967 — чл. на­гляд. ради Наук. ін­ституту Х. Вайцмана (м. Реховот, Ізраїль). У 1970-х рр. ви­вчав наук. доробок нім. вчених євр. походже­н­ня (поч. 20 ст.). Член Нім. академії природо­знавців «Леопольдіна» (1963). Вперше показав роль ацетилхоліну в генерації електрич. імпульсів у нерв.-мʼязових зʼєд­нан­нях, від­крив ензим, який його синтезує, — ацетилхолінестеразу, а також дослідив механізм утворе­н­ня ацетилхоліну із холіну за участі АТФ і коензиму А. Вина­­йшов піридин-2-альдоксим — речовину, яка запобігає дії інсектицидів і нерв.-параліт. газів, що впливають на ацетилхолінестеразу, і, таким чином, може бути викори­стана як антидот та для систем. лікува­н­ня отрує­н­ня інсектицидами.