Нафтодобувна промисловість — Енциклопедія Сучасної України

Нафтодобувна промисловість

НАФТОДОБУВНА́ ПРОМИСЛО́ВIСТЬ – галузь добувної промисловості, підприємства якої здійснюють пошук і розвідку нафтових покладів (див. Нафтові і газові родовища), видобування нафти та нафтового газу й нафтопостачання підприємствам нафтопереробної промисловості. За запасами нафти Україна здавна посідала одне з перших місць в Європі, а укр. Н. п. має тривалу та славетну історію. Однак 1985–2000 віт­чизн. структура поточ. розвіданих нафт. покладів суттєво погіршилася, значну їх частину за своїми характеристиками віднесли до важковидобувних. Нині понад 50 % покладів залягають в склад. гірн.-геол. умовах, що вимагає нетрадиц. методів вилучення з надр. Потреби України за рахунок влас. нафтовидобування забезпечуються на 10–12 %. 2003 «Нафтогаз України» Національна акціонерна компанія започаткувала низку проектів з освоєння вуглеводневих ресурсів за ме­жами України (Єгипет, ОАЕ, Лівія), а 2009 вперше за часів незалежності отримала пром. надходження нафти з родовища в Єгипті. На укр. землях розташ. 3 видобув. регіони: Зх. (Львів., Івано-Фр., Чернів., Закарп. обл.), Сх. (Полтав., Сум., Харків. та Черніг. обл.) і Пд. (Зх. і Пн. Причорномор’я, Пн. Приазов’я, Крим, укр. зони Чорного й Азов. морів).

Західний регіон України. Нафтопрояви в Укр. Карпатах місц. насел. спостерігало здавна, що позначилося на топонімах, які походять від автохтон. назви нафти – ропа: села Ріпне (нині Рожнятів. р-ну Івано-Фр. обл.), Роп’янка (нині Підкарп. воєводства), Руська Ропиця (нині Ропиця Гурна Малопол. воєводства; обидва – Польща) та ін. В Україні нафту вперше почали видобувати на Прикарпатті у 16 – на поч. 17 ст. (для порівняння, в Рос. імперії – у 1860-х рр. в р-ні Баку). У 16 ст. м. Дрогобич (нині Львів. обл.) отримало привілей на освітлення вулиць т. зв. скел. олією. Карпат. нафта вперше згадується у писем. джерелах 1617. Від 1711 її добували на старовин. промислі в околицях с. Слобода-Рунгурська (нині Слобода Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.). На поч. 19 ст. нафт. поклади відкрито в смузі від м. Добромиль (нині Старосамбір. р-ну Львів. обл.) через Дрогобич до м. Кути (нині смт Косів. р-ну Івано-Фр. обл.) і далі до тер. ниніш. Румунії. 1854 почали розробляти родовища побл. м. Борислав (нині Львів. обл.). Нафт. ями розміщували переважно вздовж р. Тисмениця. 1865 в околицях Борислава функціонували бл. 5 тис. ям глиб. 35–40 м; добова продуктивність однієї копанки досягала 130–140 кг. У тому ж році за межі Галичини вивезли 150 т нафти. У серед. 19 ст. вартість щоріч. видобутку нафти й озокериту на галиц. землях оцінювали в 15 млн золотих. 1870 нафтовидобування у Бориславі досягло 10,6 тис. т. Діяло бл. 800 борислав. дріб. підпр-в, на яких працювали майже 10 тис. осіб. До того часу розширили нафтовидобування й на Станіславщині. 1871 у Слободі-Рунгурській заклали нову нафт. шахту. 1886 у Бориславі запроваджено буріння свердловин мех. удар. способом, почали працювати 9 свердловин з добовим дебітом 4 т. 1893 на борислав. промислі освоєно буріння свердловин канат. способом, які у наступ. році давали до 150 т нафти на добу. На зламі 19–20 ст. свердловин. спосіб пов­ністю витіснив колодязний. Глиб. свердловин досягала 800 м і більше. З деяких свердловин викачували до 3 тис. т нафти на добу з глиб. понад 1000 м. Початок нафтовидобутку в р-ні с. Пасічна (нині Надвірнян. р-ну Івано-Фр. обл.) відносять до 1880; у 1891 діяли 12 свердловин, що давали 690 т нафти; 1902 – відповідно 55 і 2360. У 1881 побл. с. Стрільбичі (нині Старосамбір. р-ну) функціонували 10 колодязів, 1899 – 21 свердловина; від 1886 до 1890 річний видобуток нафти зріс від 100 т до 2300 т. 1886 отримано першу нафту побл. с. Майдан (нині Дрогоб. р-ну). 1887 запроваджено бурові роботи в р-ні Ріпного, де 1892 працювали 11, 1896 – 28 свердловин, а видобуток нафти складав 2360 т на рік. 1889 у р-ні с. Східниця (нині смт Борислав. міськради) було 36 нафт. колодязів, 1898 – 388 (того ж року викачали 168 480 т нафти), 1901 – 500 свердловин. 1890 нафтопромисел побл. Слободи-Рунгурсь­кої дав 240 т, 1904 – 4890 т нафти. Від 1893 нафту розробляли побл. с. Витвиця (нині Долин. р-ну Івано-Фр. обл.). Першу свердловину в р-ні с. Битків (нині смт Надвірнян. р-ну) закладено 1897, а у 1910 там функціонували 18 свердловин з заг. дебітом 21 470 т нафти. В р-ні с. Космач (нині Косів. р-ну) перші бурові роботи розпочали 1899; у 1905 діяли 4 свердловини, з яких видобули 1080 т нафти. Борислав, що також називали «Галицькою Каліфорнією», приваблював підприємців не лише з усієї Європи, а й ін. країн світу. 1906 у Борислав. нафт. р-ні видобули 562 тис. т, 1909 – понад 1,9 млн т нафти. 1908 Холендер. нафт. синдикат у Тустановичах (нині місцевість Борислава) заклав свердловину «Ойл-сіті» глиб. 1016 м і дебітом до 3 тис. т нафти на добу. 1890–93 у Галичині видобували понад 90 тис. т, 1894 – понад 130 тис. т, 1895 – понад 210 тис. т, 1896–1900 – 310–330 тис. т, 1902 – понад 570 тис. т, 1903–06 – 700–800 тис. т, 1907 – понад 1170 тис. т, 1909 – понад 2 млн т нафти. Після 1919 на Прикарпатті амер., англ., франц., нім. та ін. підприємці створили значну кількість АТ, зокрема Малопол. нафт. т-во, Польс. спілку з реалізації нафти, фірми «Борислав», «Вакуум», «Карпати», «Франко-Полонія» та ін. Однак видобування нафти поступово зменшувалося. 1913 у Борислав. нафт. р-ні викачано понад 1 млн т, 1938 – 0,5 млн т нафти. У цей час у Галичині діяли бл. 40 нафтопромислів і 4,1 тис. свердловин. Після 1939 нафт. підпр-ва націоналізували та підпорядкували тресту «Укрнафтовидобуток» (упр. було розташ. в Бори­славі; див. «Бориславнафтогаз»). Новий розвиток Н. п. розпочався після нім. окупації. 1950 отримано першу нафту з потуж. свердловини в Долині. 1952 утвор. підпр-во «Долинанафта» (див. «Долинана­фтогаз»). До 1955 видобування нафти в Долин. нафт. р-ні зросло у 20 разів. 1957 засн. підпр-во «Надвірнанафта» (див. «Надвірна­наф­тогаз»). Поступово всі підпр-ва галузі, зокрема й на Сх. України, увійшли у держ. об’єдн. «Укрнафта» (створ. 1945 на базі Укрнафтокомбінату, нині ПАТ; спочатку адм. упр. було у Львові, потім у Дрогобичі, нині у Києві). У серед. 1960-х рр. нафтовидобування на Прикарпатті досягло максимуму. Подальше зниження пов’язане з вичерпанням запасів нафти. Від 1966 на Прикарпатті застосовують нові методи заводнення, цикліч. витиснення водою нафти з продуктив. пластів. 1976 введено в експлуатацію нове родовище у Східниці; сумарно на 1 січня 2000 свердловина 3-Новосхідниця видала 730 тис. т нафти, що є найкращим показником на одну свердловину в Зх. регіоні. У жовтні 1992 на Прикарпатті видобули стомільйонну тонну нафти від часу облікування, тобто від 1886. У Борислав. нафт. р-ні випомпували з надр 42,8 млн т, у Долин. – 46,1 млн т, у Надвірнян. – 11,1 млн т нафти. При цьому фонтан. фонд свердловин становив 2,8 %, механізов. – 97,2 %. У 1-й пол. 1990-х рр. нафтовилучення в родовищах Борислав. р-ну коливалося від частки % (Коханівське, Мельничинське) до 73,4 % (Східницьке), а пересічно складало 24,5 %. Починаючи від серед. 1990-х рр. унаслідок екон. кризи пошук.-розвідув. роботи на Прикарпатті різко скоротили. Див. Карпатська нафтогазоносна провінція та Передкарпатська нафтогазоносна область.

Східний регіон України. Винятк. значення для розвитку нафтовидобування мало відкриття нафти у Дніпровсько-Донецькій западині, що у 2-й пол. 20 ст. стала основною за запасами. Вперше на тер. Сх. України нафту одержали 1936 у Сум. обл. на Ромен. структурі, що пов’язана з солянокупол. тектонікою та була встановлена завдяки вимірюванням сили тяжіння Полтав. гравіметр. обсерваторією. При бурінні свердловини на глиб. 200–400 м вияви­ли брекчію, просякнуту нафтою, дебіт якої при випробуванні становив бл. 2 т на добу. У Дніпров.-Донец. западині за локал. мінімуми сили тяжіння знайшли й ін. соляні структури, зокрема Висачків. і Дмитрівську, на яких 1937–41 здійснювали розвідув. буріння. За весь період розвідки й експлуатації на Ромен. структурі пробурили 108 свердловин. 1940 тут розпочали пром. нафтовидобування, що склало 10 тис. т. У 2-й пол. 1940-х рр. на Ромен. структурі провадили також сейсмічні дослідж., унаслідок яких встановили, що скупчення нафти зосереджені в каверноз. породах кеп­року та зони брекчії, дебіти свердловин дуже низькі та швидко зменшуються, а експлуатація родовища нерентабельна. Тому 1948 перший нафтопромисел на Сх. України закрили. Водночас почали перехід на новий напрям нафтопошук. робіт – від пошуків соляних куполів до пошуків спокій. непорушених або незначно порушених соляними інтрузіями пологих структур для глибокої розвідки. Однією з перших таких структур стала Радченківська, яку виявили 1947–48 і оконтурили структурно-картувал. (по підошві київ. ярусу) та сейсміч. роботами. Розвідув. буріння на структурі обумовило відкриття 1950 перших на Сх. України пром. покладів нафти у кам’яновугіл. відкладах. 1951 у межах Радченків. структури в експлуатацію ввели свердловину № 5, якою започатковано новий відлік нафтовидобування в Сх. регіоні. За короткий термін у с. Гоголеве (нині смт Великобагачан. р-ну Полтав. обл.) організували Радченків. дільницю з видобування нафти тресту «Бориславнафта». До 1955 обсяги глибокого пошук.-розвідув. буріння збільшили майже в 4 рази і продовжували нарощувати й у наступні роки. 1957 відкрили поклади побл. с. Качанівка (Охтир. р-ну Сум. обл.), 1958 – на межі Гадяц. (побл. с. Розбишівка, Полтав. обл.) та Ромен. (побл. с. Глинськ) р-нів, 1959 – побл. с. Гнідинці, 1962 – побл. с. Леляки (обидва – Варвин. р-ну Черніг. обл.), що за початк. видобув. запасами виявилися основними в Україні та характеризувалися високою щільністю запасів у межах продуктив. контура, багатопластовістю та порівняно невеликими глиб. залягання об’єктів розробки (1400–2500 м). Сприятливі геол.-технол. умови дали змогу швидкими темпами забезпечити їхнє масове розбурювання експлуатац. свердловинами, одночасно комплексно їх облаштувати, збудувати необхідну мережу нафтопроводів, ліній електропередач, доріг, товар. парків. Вони багато років визначали обсяг укр. нафтовидобування та його динаміку. Для забезпечення геол.-розв. робіт у Сх. регіоні організували 3 трести: 1952 – «Полтаванафтогазрозвідка», 1957 – «Харківнафтогазрозвідка», 1959 – «Чернігівнафтогазрозвідка», що до 1980 на тер. сх. областей відкрили понад 40 нових нафт. родовищ. У 1960-х рр. створили нафт. об’єдн. «Укрсхіднафта» (Полтава) і «Чернігівнафта» (м. Прилуки), що 1970 були реорганізовані в нафтогазопром. упр. «Полтаванафтогаз», «Чернігівнафтогаз» і «Охтирканафтогаз». Нині вони забезпечують понад 70 % поточ. нафтовидобування в Україні. Див. Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область.

Південний регіон України. Є найменш вивченим. Осн. його перспективи пов’язані з шельфом і континент. схилом Чорного моря. У післявоєн. період розвідув. роботи концентрувалися на Керчен. п-ові, де невдовзі в міоцен. відкладах відкрили нафт. поклади побл. сіл Мисове, Семенівка та Приозерне (усі – Ленін., нині Єдикуй. р-ну). Однак свердловини мали низьку продуктивність. 1954 глибоке буріння перенесли на тер. рівнин. Криму. 1956–60 нафту в Криму видобували лише побл. Приозерного та с. Владиславівка (Кіров., нині Іслямтерец. р-ну). Невдовзі через незначні запаси та складні умови експлуатації свердловини закрили. 1978 з метою пошуку в Криму, зокрема й на шельфі Азово-Чорномор. бас., родовищ вуглеводнів з подальшим їх розробленням створ. ВО «Чорноморнафтогазпром» (від 1998 – АТ «Чорноморнафтогаз»). Від 1987 нафтовидобування здійснювали побл. Семенівки, від 1990 – побл. с. Серебрянка (Роздольнен. р-н; обсяги з обох покладів складали бл. 10 тис. т на рік). На поч. 21 ст. нафту виявлено в р-ні Азов. валу. Пошуки і розвідка нових родовищ нафти останніми роками були пов’язані з великими глибинами (4–7 км) та роботами в акваторіях Чорного й Азовського морів. 2002 завершено буд-во мор. нафт. терміналу «Південний». У березні 2014 унаслідок рос. анексії Криму на Пд. значну частину нафт. покладів Україна втратила. Див. Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція.

Літ.: Гонта З., Гонта Т. Нафтові багатства України. К., 1962; Іваницький Є., Михалевич В. Історія Бориславського нафтопромислового району в датах, подіях і фактах. Дрогобич, 1995; Нафта і газ України. К., 1997; Шпак О. Нафта та нафтопродукти. К., 2000; Микулич О. Нафтовий промисел Східної Галичини до середини ХІХ ст. Дрогобич, 2004; Нафта і газ Прикарпаття: нариси історії. Краків; К., 2004; Бойко В. С. Розробка та експлуатація нафтових родовищ: Підруч. К., 2008; Його ж. Технологія розробки нафтових родовищ: Підруч. Ів.-Ф., 2011; Гайко Г., Білецький В. Історія гірництва: Підруч. К.; Алчевськ, 2013; Клапчук В. Корисні копалини Галичини: видобування та переробка. Ів.-Ф., 2013; Білецький В., Гайко Г., Орловський В. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навч. посіб. Х.; К., 2019.

В. С. Бойко, Л. В. Михалевич, В. С. Білецький


Покликання на статтю
В. С. Бойко, Л. В. Михалевич, В. С. Білецький . Нафтодобувна промисловість // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71102 (дата звернення: 25.09.2021)