Нафанаїл — Енциклопедія Сучасної України

Нафанаїл

НАФАНАЇ́Л (Троїцький Никодим Захарович; 30. 10. 1864, станиця Кобилянська, нині Суворовська Волгогр. обл., РФ – 07. 04. 1933, с. Федосьїно Моск. обл., перепохов. у с. Акулово Моск. обл.) – церковний діяч РПЦ. Закін. Новочеркас. духовне уч-ще (нині Ростов. обл., 1879) та Донську духовну семінарію (м. Ростов-на-Дону, 1886), Казан. духовну академію зі ступ. канд. богослов'я (1897; усі – нині РФ). У квітні 1888 висвяч. на священика, 16 листопада 1896 прийняв чернечий постриг. Від 1897 – викл. Таврій. духов. семінарії (Сімферополь). Того ж року возвед. у сан архімандрита і признач. ректором Олонец. духов. семінарії (м. Петрозаводськ). Від 1902 – ректор Тамбов. духов. семінарії (обидва – нині РФ). 29 лютого 1904 хіротонізов. на єпископа Козловського, вікарія Тамбов. єпархії. Від 31 жовтня 1908 – єпископ Уфимський і Мензелінський, від 17 квітня 1912 – Архангельський і Холмогорський. 1918 возвед. у сан архієпископа. Від квітня 1920 – архієпископ Харківський і Охтирський. У травні 1922 заарешт. за супротив вилученню церк. цінностей, висланий до Моск. губ. 1924 возвед. у сан митрополита. Того ж року знову заарешт. 1927 тимчасово керував Воронез. єпархією, звільн. на спокій.

І. О. Шудрик

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
І. О. Шудрик . Нафанаїл // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71115 (дата звернення: 22.10.2021)