Нафанаїл

НАФАНАЇ́Л (Троїцький Никодим Захарович; 30. 10. 1864, станиця Кобилянська, нині Суворовська Волгогр. обл., РФ — 07. 04. 1933, с. Федосьїно Моск. обл., пере­похов. у с. Акулово Моск. обл.) — церковний діяч РПЦ. Закін. Новочеркас. духовне училище (нині Ростов. обл., 1879) та Донську духовну семінарію (м. Ростов-на-Дону, 1886), Казан. духовну академію зі ступ. канд. богословʼя (1897; усі — нині РФ). У квітні 1888 висвяч. на священика, 16 листопада 1896 прийняв чернечий постриг. Від 1897 — викладач Таврій. духов. семінарії (Сімферополь). Того ж року во­звед. у сан архімандрита і при­знач. ректором Олонец. духов. семінарії (м. Петрозаводськ). Від 1902 — ректор Тамбов. духов. семінарії (обидва — нині РФ). 29 лютого 1904 хіротонізов. на єпис­копа Козловського, вікарія Тамбов. єпархії. Від 31 жовтня 1908 — єпис­коп Уфимський і Мензелінський, від 17 квітня 1912 — Архангельський і Холмогорський. 1918 во­звед. у сан архі­єпис­копа. Від квітня 1920 — архі­єпис­коп Харківський і Охтирський. У травні 1922 заарешт. за су­против вилучен­ню церк. цін­ностей, висланий до Моск. губ. 1924 во­звед. у сан митрополита. Того ж року знову заарешт. 1927 тимчасово керував Воронез. єпархією, звільн. на спокій.

Завантажити статтю