Народно-демократична партія

НАРО́ДНО-ДЕМОКРАТИ́ЧНА ПА́РТІЯ Створ. 24 лютого 1996 на Установ. зʼ­їзді партії у Києві, зареєстрована Мін-вом юстиції України 30 травня того ж року. Особливість партії, ідентифіков. на початк. етапі як про­президент., «партії влади», полягала у тому, що її утворе­н­ня від­булося шляхом обʼ­єд­на­н­ня кількох політ. партій і громад. організацій — Партії демократ. від­родже­н­ня України, Труд. кон­гресу України, Нар.-демократ. обʼ­­єд­на­н­ня «Нова Україна», Союзу під­тримки Респ. Крим, Союзу укр. студентства, між­регіон. обʼ­єд­на­н­ня «Нова Хвиля», Асоц. молодих політиків і політологів та ін. Серед ініціаторів та актив. діячів нової партії — А. Матвієнко, В. Пу­стовойтенко, В. Ющенко, В. Єв­ту­хов, Ю. Єха­нуров, І. Плющ, Є. Куш­нарьов, З. Кулик, А. Толстоухов, А. Кінах, В. Філенко, О. Зарубінсь­кий, О. Ємець, Р. Без­смертний, А. Білоус, М. Сирота, Т. Стецьків, В. Хорошковський, О. Разумков, Л. Черновецький. Центр. органи партії: зʼїзд, політрада, політвиконком, контр.-ревізійна комісія, секретаріат. На Установ. зʼ­їзді головою партії обрано А. Матвієнка, 1999–2006 її очолював В. Пу­стовойтенко, від­тоді — Л. Супрун. Станом на 1997 мала 26 зареєстр. регіон. організацій (АР Крим, обласні, міські — Києва та Севастополя). За інформацією, на­даною НДП, на поч. 1999 партія нараховувала бл. 43 тис., 2004 — понад 280 тис., на поч. 2009 — 185 тис. чл. За її сприя­н­ня створ. низку організацій — Всеукр. жін. нар.-­демократ. обʼ­єд­на­н­ня «Дія», Нар.-­демократ. лігу молоді, Всеукр. екол. лігу та ін. Згідно зі статутно-про­грам. на­становами, метою партії проголошено побудову в Україні вільного, демократ., справедливого, солідар. громадян. су­спільства, втіле­н­ня у країні моделей сусп. стабільності та соц. партнерства, утвердже­н­ня заг.-­людських цін­ностей, еволюц. модернізацію усіх сфер життя; у соц. сфері — роз­робле­н­ня і впровадже­н­ня заг.-держ. про­грами подола­н­ня бідності, дієвої системи соц. захисту, проведе­н­ня пен­­сій. реформи, реформува­н­ня си­стеми охорони здоровʼя, створе­н­ня умов для самореалізації молодого поколі­н­ня; у сфері зовн.-­­політ. діяльності — багатовекторність між­нар. політики України, що мала втілювати як повномас­штабну інтеграцію в європ. і світ. спів­товариство, в «атлантичні структури», формува­н­ня умов для вступу до ЄС, так і роз­шире­н­ня спів­робітництва у рамках СНД. 1997 КМ України очолив чл. політвиконкому НДП В. Пустовойтенко, міні­стром при­значено чл. НДП А. Толстоухова. 1996–98 Є. Ку­шнарьов був главою Адміністрації Президента України Л. Кучми. До потуж. кола центр. і регіон. номенклатури НДП уві­йшли 12 голів держ­адміністрацій, у складі ВР України 2-го склика­н­ня (1994–­98) сформовано групу з 21-го депутата — чл. НДП. Партія взяла участь у виборах до ВР України 3-го склика­н­ня, що від­булися 29 березня 1998. Верх­ню частину вибор. списку пред­ставляли нар. депутати України, низка вищих посадовців уряду та облдерж­адміністрацій, ві­домі політ. і громад. діячі. До першої пʼятірки списку уві­йшли В. Пустовойтенко, А. Матвієнко, І. Плющ, М. Сирота, А. Кінах. Враховуючи авторитет парт. лідерів і викори­ста­н­ня адм. ресурсу, шанси НДП на парламент. виборах оцінювали досить високо, однак результати голосува­н­ня виявилися доволі не­значними. У багатомандат. заг.-­держ. вибор. окрузі НДП здобула під­тримку 1 331 460 виборців (5,01 % голосів при вибор. ба­рʼєрі у 4 %) та посіла 5-е м. серед 30-ти учасників виборів. Партія подолала вибор. барʼєр у 19-ти регіонах, мала найвищий рейтинг у Вінн. обл. (12,4 %); не подолала — у Києві та деяких областях Сх. України. У багатомандат. вибор. окрузі вона отримала 17 мандатів, ще 13 — в одномандат. округах. Лідера НДП А. Матвієнка обрано нар. депутатом України в одномандат. вибор. окрузі № 17 Вінн. обл. Не­зважаючи на невисокі результати, за рахунок депутатів-мажоритарників НДП створила у ВР України фракцію, до якої уві­йшло 89 депутатів (2-а за чисельністю після фракції КПУ). Хоча НДП не вдалося досягнути успіху в боротьбі за посади спікера парламенту, 1-го віце-спікера та віце-спікера, її депутати очолили 5 парламент. комітетів.

Не­вдала участь партії у президент. виборах 1999 зумовила не лише парт. кризу, але й при­звела до роз­колу через утворе­н­ня 2-х конфліктуючих між собою угруповань — прихильників В. Пустовойтенка, які ви­ступали за повну під­тримку Л. Кучми, та А. Матвієн­ка, які під­тримували Президента з певними за­стереже­н­нями. На 1-му етапі 4-го зʼ­їзду НДП (22 лис­топада 1998) ухвалено Концепцію вимог до канд. на посаду Президента України, що у січні 1999 у ви­гляді від­повід. угоди була доведена до Президента Л. Кучми, однак він від­хилив ці вимоги. Натомість В. Пустовойтенко, який входив до най­ближчого оточе­н­ня Л. Кучми, з метою консолідації регіон. політ. еліт у перед­вибор. кампанії на користь чин­ного Президента ініціював створе­н­ня 15 січня 1999 Всеукр. обʼ­єд­на­н­ня демократ. сил «Злагода» (до ньо­­го уві­йшла низка політ. партій і громад. організацій, що загалом нараховували понад 300 тис. осіб). Ці дії під­тримала більшість політ­ради та політвиконкому НДП і делегатів 2-го етапу 4-го зʼ­їзду НДП (14–15 травня 1999), які про­голосували за повну під­тримку кандидатури Л. Кучми. У від­повідь на це А. Матвієнко склав із себе обовʼязки голови і ви­йшов з НДП, разом із ним ви­йшла значна група парт. активістів, зокрема 11 депутатів ВР України. На зʼ­їзді партії одноголосно обрано нового лідера — В. Пустовойтенка, вона стала одним із ініціаторів організації у червні 1999 блоку політ. партій «Наш вибір — Леонід Кучма!» (обʼ­єд­нав 25 партій), що, зрештою, ві­діграло вагому роль у пере­мозі Л. Кучми на президент. виборах 1999. Однак у най­ближчому майбутньому НДП була від­сторонена від виконав. і за­конодав. влад. вертикалі. Це спричинило від­тік актив. кадрів і пере­творило партію на пере­січну політ. організацію «другого ешелону», хоча певний час вона, спираючись на свою «брендову» назву та роз­галужену мережу регіон. організацій, продовжувала діяти за інерцією, намагалася брати участь у всіх вагомих су­спільно-політ. акціях. У грудні 1999 ВР України не під­тримала кандидатуру В. Пу­стовойтенка під час пере­о­бра­н­ня на посаду Премʼєр-міністра України і обрала головою уряду В. Ющенка, що започаткувало докорін­ні зміни у конфігурації політ. сил в Україні. Знач. втрат за­знала партія й у ВР України. Не­зважаючи на те, що фракція НДП стала одним із організаторів створе­н­ня парламент. більшості, що на поч. 2000 від­сторонила від керівництва ВР України пред­ставників лівих партій, це не убезпечило її від по­збавле­н­ня контролю над парламент. комітетами. Не покращило ситуацію і обра­н­ня Головою ВР України чл. політради і політвиконкому НДП І. Плюща (лютий 2000), оскільки він діяв як практично самост. політик. Унаслідок цього у грудні 2000 фракція НДП скоротилася до 20-ти депутатів, її залишили ві­домі політики, зокрема Ю. Єхануров та А. Кінах. У ході під­готовки до на­ступ. парламент. виборів 2000–01 керівництво НДП під­писало угоди про стратег. партнерство з Партією промисловців і під­приємців України, Демократ. партією Укра­їни, Респ. Християн. партією, Ліберал. партією України (онов­леною), Аграр. партією України (АПУ), що під­силило її позиції. Під час політ. кризи та роз­горта­н­ня акції «Україна без Кучми» НДП зі своїми союзниками проводила масові акції на захист Президента Л. Кучми. 29 листопада 2001 В. Пустовойтенко (НДП), М. Гладій (АПУ), М. Азаров (Партія регіонів), С. Тигіпко (партія «Трудова Україна»), А. Кінах (Партія промисловців і під­приємців України) під­писали спільну заяву про утво­ре­н­ня вибор. блоку політ. партій «За Єдину Україну!», що, як про­владна структура, користувався під­тримкою Президента Л. Кучми. У вибор. списку блоку чл. НДП посіли другу позицію (після АПУ) — 37 канд. (17,8 %), В. Пустовойтенко уві­йшов до вибор. списку під № 6. В одномандат. округах НДП пред­ставляли 52 кандидати. За результатами парламент. виборів у ВР України 4-го склика­н­ня створ. фракцію НДП, що на поч. 2004 нараховувала 14 нар. депутатів. У грудні 2004 сформовано обʼ­єд­нану депутат. фракцію партії «Трудова Україна» та НДП. Під час президент. вибор. кампанії 2004 НДП не спромоглася висунути на посаду Президента України влас. канд. і, після низки пере­говорів із претендентами, під­тримала кандидатуру В. Януковича. В умовах браку ресурсів у виборах до ВР України 5-го склика­н­ня (26 березня 2006) партія взяла участь у складі Блоку НДП (60 % зареєстрованих від нього канд. у нар. депутати України ста­новили чл. НДП). До першої пʼя­тірки вибор. списку уві­йшло 4 пред­­ставники НДП: Л. Супрун (№ 1), В. Пустовойтенко (№ 2), М. Павлюк (№ 3), С. Куніцин (№ 4). Під­сумки не­вдалої участі у виборах (0,49 % голосів) були під­ведені на засі­дан­ні політвиконкому НДП (3 квітня 2006), що роз­цінив їх як повний провал. З метою кардинал. модернізації партії політвиконком прийняв ріше­н­ня про роз­робле­н­ня нової редакції про­грами НДП та концепції роз­будови партії на період 2006–11, у руслі оновле­н­ня керів. складу головою партії обрано Л. Супрун. На­прикінці травня 2006 з ініціативи НДП створ. Коаліцію громад.-політ. сил України, до якої уві­йшло 25 політ. партій (основу склали НДП, Ліберал.-демократ. партія патріотів України, КП робітників і селян), а також низка громад. організацій. Однак через малопотужність коаліц. партій, знач­ну амплітуду їхніх політ. уподобань — від ліберал. до радикал.-комуніст., це утворе­н­ня не набуло практ. втіле­н­ня. Не вдалося досягнути угоди про спільні дії і з Нар. партією. За таких об­ставин НДП взяла участь у позачерг. виборах до ВР України 6-го склика­н­ня (30 вересня 2007) у складі вибор. блоку Л. Супрун — Укр. регіон. актив (УРА). З 388-ми зареє­с­трованих Центр. вибор. комісією канд. у нар. депутати України від блоку чл. НДП становили понад 90 %, до першої пʼятірки вибор. списку уві­йшли Л. Супрун, С. Куніцин, О. Дьомін, С. Татусяк, Т. Ти­мочко (усі — чл. НДП). Однак пред­­ставники блоку і, від­повід­но, пар­­тії до парламенту обрані не були. 2010 НДП взяла участь у президент. вибор. кампанії і висунула на посаду Президента України кандидатуру Л. Супрун. У 1-му турі голосува­н­ня (17 січня 2010) вона отримала під­тримку 47 349 виборців (0,19 % голосів), напередодні 2-го туру Л. Супрун закликала виборців від­дати свої голоси за кандидатуру Ю. Тимошенко. Нині, діючи у позапарламент. сфері, НДП активно реагує на актуал. події су­спільно-політ. життя України.

Завантажити статтю