Народний комісаріат військових справ УСРР — Енциклопедія Сучасної України

Народний комісаріат військових справ УСРР

НАРО́ДНИЙ КОМІСАРІА́Т ВІЙСЬКО́ВИХ СПРАВ УСРР – центральний орган управління військовими справами республіки. Скорочена назва – Наркомвійськ УСРР. Створ. через перетворення відділу військових справ відповідно до постанови Тимчас. робітн.-селян. уряду України у січні 1919. Кер-во комісаріатом спершу було покладено на В. Межлаука і М. Подвойського, але на час призначення останній перебував у Москві й тимчасово наркоматом керував В. Межлаук. 14 березня 1919 М. Подвойського перезатверджено на посаду наркома, а В. Межлаука призначено його заступником. До компетенції наркомату належали питання заг. оборони тилу, дислокації, фор­мування та забезпечення армії, утворення мережі військ. комісаріа­тів, проведення мобілізації, орг-ції військ. навч. закладів і військ. навч. населення та ін. питання «тилової роботи», а також створення повітр. і мор. флоту. Між Наркомвійськ УСРР і Реввійськрадою Укр. фронту точилися суперечки щодо розмежування компетенції. Для подолання їх 30 березня 1919 скликано спец. нараду при РНК УСРР, а 13 квітня 1919 ухвалено декрет РНК про кер-во ЗС УСРР. Згідно з ним до компетенції Наркомвійськ УСРР входило комплектування, розміщення, навч., озброєння, постачання, бойова підготовка військ і використання їх як бойової сили, а до компетенції Реввійськради – кер-во всіма вій­ськами, що перебували на фронті. Структура наркомату: штаб, гол. упр. (артилер., військ.-­інж., військ.-­санітарне), упр. (політ., військ.-­навч. закладів, заг. військ. навч., військ. сполучень, військ.-вете­ри­нарне, геодез., повітр. флоту, команд. складу, формування інтернац. частин Червоної армії), самост. відділи (юрид., фінанс., адм.-­організац.), Вища атестац. комісія, Центр. надзвич. комісія із під­шукування приміщень для Че­р­воної армії, Постійна комісія з роз­гляду штатів, окладів і кошторисів, Центр. бюро зв'язку та інфор­мації тощо. У віданні Наркомвійськ УСРР перебували організовані 1919 Київ., Одес. і Харків. військ. округи. Друк. орган – г. «Красная Армия». Видавали також період. бюлетені Центр. бюро інформації і зв'язку про становище на фронтах, боротьбу з бандитизмом, політ. та екон. становище в губерніях. Діяльність наркомату спрямовувалася насамперед на виконання декрету РНК УСРР «Про створення Робітничо-селянської армії» від 2 березня 1919. Він провів значну мобілізац. роботу, розбудував мережу губерн. і повіт. військ. комісаріатів, заснував 22 військ. навч. заклади, запровадив заг. військ. навч. насел., зробив перші кроки для створення укр. військ. авіації і ВМФ. Відповідно до декретів-договорів Всерос. ЦВК від 1 червня 1919 і ВУЦВК від 14 черв­ня 1919 про воєнно-політ. союз рад. респ. наприкінці липня 1919 розпочато розформування Наркомвійськ УСРР. 6 серпня 1919 ВУЦВК прийняв постанову, згідно з якою всі військ. частини й упр., підпорядк. Наркомвійськ УСРР, передано Реввійськраді РСФРР, а М. Подвойського звільнено з по­сади наркома. Нову спробу запро­вадити в респ. власні уряд. органи військ. упр. зроблено лише 1944 з утворенням Народного комісаріату оборони УРСР.

Літ.: Мироненко О. М., Усенко І. Б., Че­хович В. А. Більшовицький уряд України (1917–1924). К., 1994.

І. Б. Усенко


Покликання на статтю