Народная жизнь — Енциклопедія Сучасної України

Народная жизнь

«НАРО́ДНАЯ ЖИ́ЗНЬ» – громадський, політичний і літературний щоденник. Виходив 1917–18 у м. Катеринослав (нині Дніпро). До 1917 мав назву «Екатеринославская земская газета» (1915–17). Видавець – Катерино­слав. губерн. земство. Ред. газети задекларувала, що стоятиме на демократ. платформі, поділяє ідеї соціаліст. напряму, але не буде органом жодної політ. партії. Гол. завдання вбачала в об’єк­тив. висвітленні питань держ. уст­рою, соц. та екон. сфери, різних аспектів аграр. проблеми тощо. На думку ред., вирішення актуал. земел. питання можливе шляхом проведення земел. реформи, в основі якої – труд. принцип власності на землю. Значну увагу приділяли проблемам робітництва, домагаючись належ. охорони праці, можливості вільного створення орг-цій, участі в упр. підпр-вами. Спочатку вид. було російськомовним, але з часом уміщували дедалі більше публікацій укр. мовою. У «Н. ж.» утворилися дві ред.: рос. частину очолював М. Мамадишський, а укр. – В. Біднов. Редактори укр. частини не лише висвітлювали актуал. питання сусп.-політ. життя, а й закликали до спіл. праці у справі побудови вільної України, українізації різних сфер життя, зокрема уряд. та освітньої, пропагували нац. ідеали й виховання патріотизму, утверджували рідну мову. Вміщували також публікації з нац. питання. У статті «Къ украинскому вопросу» за підписом Ю. Р. (1917, ч. 78) автор підкреслював, що доля України в руках українців, від них залежить, чи з ними рахуватимуться як з нацією, що має право на існування. Певна конкуренція між ред. з часом загострювалася, співвідношення між різномов. матеріалами змінювалося, ч. 40 (березень 1918, ред. В. Біднов) цілком україномовне. У травні 1918 Катеринослав. земська управа попросила читачів визначитися, якою мовою друкувати «Н. ж.». Підсумки анкетування такі: за вид. винятково укр. мовою висловилися 1079 читачів та 44 громад. установи; двомовність підтримали 4 читачі та 3 установи; друк рос. мовою – 3 читачі. Упродовж останніх місяців функціонування газети переважали публікації рос. мовою, оскільки «...“гайдамацькій мові” не личило лунати в большевистсько-совітській Катеринославській республіці». Рубрики: «Война», «Телеграммы», «Местная жизнь», «По России», «Из мира печати», «Объявления». Редколегія: Е. Трахтман, С. Казанський, В. Ісполатов, М. Сосновцев, Є. Буткевич.

Літ.: Лисиченко Д. Українська преса в Катеринославі // Бібліол. вісті. 1923. № 2; Зленко П. Періодичні видання Наддніпрянщини в 1918 році // Укр. книга. 1938. Ч. 6/7; Животко А. Історія української преси. Мюнхен, 1989–90; Періодичні видання Катеринослава та Катеринославської губернії (1838–1917 рр.): Список. Л.; К., 1995; Преса України. Газети 1917–1920 рр.: Бібліогр. покажч. К., 1997; Процик М. Часопис «Народнє життя» (Катеринослав, 1917–1918 рр.): національний аспект // Зб. пр. Н.-д. центру періодики. Л., 2007. Вип. 15.

М. Р. Процик-Кульчицька, М. В. Шилкіна


Покликання на статтю
М. Р. Процик-Кульчицька, М. В. Шилкіна . Народная жизнь // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71213 (дата звернення: 25.09.2021)