НАО́ЧНА АГІТА́ЦІЯ — форма комунікації, спрямована на пошире­н­ня та популяризацію в су­спільстві світо­глядних, політичних, соціальних, духовних, культурних, громадянських позицій як широких верств населе­н­ня, так і окремих цільових груп. Н. а. створює актив. образно-емоц. про­стір, де зміст агітац. ідеї шляхом візуал. по­да­н­ня інформації стимулює залуче­н­ня механізмів уяви, встановлює асоціат. звʼязки між зоровими образами і характером за­пропонов. понять. Гол. критеріями Н. а. є наявність актив. змісту, легкість для сприйня­т­тя і ро­зумі­н­ня його гол. тези та емоц. образно-візуал. втіле­н­ня ідеї в по­єд­нан­ні з текст. інформацією. Успіш. контакт глядача з обʼєктами Н. а. потребує вмілого й сві­домого викори­ста­н­ня певних різногалуз. знань і практик, що враховують нові змістові та пластичні тенденції худож. узагальне­н­ня ідей, явищ, подій, про­блем. Професійно сформов. обʼємно-простор. середовище, оригінал. за­стосува­н­ня композиц. закономірностей проектува­н­ня цілого і деталей, об­ґрунтов. сприйня­т­тя обʼєктів Н. а. за конкрет. агітац. про­блематикою, залежно від місця їхнього роз­ташува­н­ня (функціонал. характер локації, транс­порт­ні, пішохідні потоки, їхня інтенсивність, візуал. акцентність тощо), сут­тєво впливатимуть на очікув. ефект. Особливого значе­н­ня надають шрифту, який використовують у всіх засобах Н. а., щоб точніше пере­дати пафос, патетику, романтику, лірику, гумор, сатиру тощо. За­звичай, зміст і форма зображе­н­ня й текс­ту Н. а. мають політ., вихов. чи реклам. характер. Най­активніше Н. а. за­стосовують у торг. і політ. рекламі. У країнах із тоталітар. режимом Н. а. використовували як потужну пропагандист. зброю влас. ідеології. Див. також Агітплакат, Агітпорцеляна, Агіт­театр, Агітфільм.