Найда Руслан Анатолійович — Енциклопедія Сучасної України

Найда Руслан Анатолійович

НА́ЙДА Руслан Анатолійович (25. 03. 1969, Київ) – скульптор, графік, письменник. Закін. Укр. АМ (Київ, 1993; викл. В. Борисенко, В. Бородай, І. Макогон, В. Сухенко). Працював препаратором каф. анатомії Київ. мед. ін-ту (1986–87). Брав участь в археол. розкопках неоліт. культур (1988–93), кінних і піших краєзн. та етногр. походах, відродженні укр. козацтва, кобзар. цеху М. Будника. Спів­автор д/ф «Холодний Яр» (1990–91; про організов. зброй. опір більшов. окупації на Черкащині). У США вивчав культури майя, ацтеків, інків. Працював у майстерні худож. скла (Нью-Йорк, 1993–94). Створив компанію з істор. реставрації будинків у м. Балтімор (шт. Меріленд, 1997–2003). Виконав вітражі для ірланд. церкви (м. Фоллстон, шт. Меріленд, 1998). Учасник міських, всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1988. Персон. – у Києві (1992, 2011, 2015), Стокгольмі (1992), Вашинґ­тоні, Нью-Йорку (обидві – 1993), Клівленді (шт. Огайо), Ньютоні (шт. Айова; обидві – 1994), Дір­філдбічі (шт. Флорида), Торонто (провінція Онтаріо), Едмонтоні (провінція Альберта; обидва – Канада; усі – 1995), Берліні (2013), Каневі (Черкас. обл.), Зоесті (Німеччина; обидві – 2015). Створює меморіали, мемор. дошки, станк. скульптури зі сталі та каменю у стилях неоекспресіонізму та реа­лізму. Окремі роботи зберігаються у галереях Києва, Берліна, Вашинґтона. Від 2005 ілюструє книги вид-в «Нова Січ», «Ярославів Вал», «Саміт-книга» (усі – Київ), «Wostok Verlag». Автор кн. «Балта–Бруклін–Балтимор» (2011, роман про реалії іммігрант. буття), «Козацький роман», «Козацька кухня» (обидві – 2014; усі – спів­авт.), «Редут» (2015, повість про будні на зимових барикадах Євромайдану), «Козацькі напої», «Росомаха» (обидві – 2018; усі – Київ).

Тв.: меморіал героям Чорнобиля (1991); мемор. дошки – О. Гончару (1995; 2009), М. Шумилу (2009), В. Гримичу (2018; усі – у Києві); станк. скульптури – «Тінь вождя» (1995), «Воїн» (1996, Музей Гіршгорн, Вашинґтон), «Змієборець», «Степовий воїн», «Архітектор», «Батько з двома синами» (усі – 2010), «Приручення коня», «Вітер», «Кінь місячного сяйва» (усі – 2011), «Кобзар» (Музей неоекспресіонізму В. Морґнера, м. Зо­ест), «Амазонка», «Галоп», «Кінь» (усі – 2012), «Мати Слава» (2016, Мін-во фінансів, м. Саарбрюкен), «Першопрохідці (Вікінги)» (2017, м. Бінц; усі – Німеччина).

Літ.: H. Burchard. The Anciant Ukrai­nian // The Washington Post. 1993, 20 aug.; Левицький В. Каліграфія простору: Руслан Найда // ОМ. 2011. № 2; Тримбач С. Сталь і ніжність. Руслан Найда: кіно і ...скульптура // День. 2011, 4 лют.; Куштевська Т. Мистецький світ Руслана Найди. «Ми просто йшли...» // КіЖ. 2017, 26 трав.; B. Boronowsky. Kosake stellt typische Lebensart vor // Soester Anzeiger. 2019, 3 july; Найда. Скульптура: Альбом. К., 2019.

Т. В. Куштевська

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Т. В. Куштевська . Найда Руслан Анатолійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71340 (дата звернення: 23.09.2021)