Набоков Володимир Володимирович — Енциклопедія Сучасної України

Набоков Володимир Володимирович

НАБО́КОВ Володимир Володимирович (Набоков Владимир Владимирович; 10(22). 04. 1899, С.-Пе­тербург – 02. 07. 1977, м. Лозанна, Швейцарія) – російський письменник, публіцист, перекладач, літературознавець, ентомолог і шаховий композитор. Син В. Набокова. Навч. 1911–16 у Тенишів. уч-щі в Петрограді (нині С.-Пе­тербург). У листопаді 1917 розпочався крим. період біографії Н.: уникаючи можливого призову до Червоної армії, він разом із братом за наполяганням батька виїхав із рев. Петрограда в с-ще Гаспра (нині смт Ялтин. міськради АР Крим). Не зважаючи на те, що тут він прожив 17 місяців (листопад 1917 – квітень 1919), враження про перебування прямо чи опосередковано ввійшли не лише в автобіогр. книги («Другие берега», 1954; «Память, говори», 1966), а й у численні вір­ші та прозу письменника. Саме в Криму Н. отримав перший літ. успіх (публікація вірша «Ялтинский мол» у г. «Ялтинский голос», 1918, 8 сентября) і перший результат. досвід ентомол. дослідж. (колекція крим. метеликів, що стала основою для наук. ст. «Несколько замечаний о крым­ских чешуекрылых», опубл. у Великій Британії 1920 у ж. «Энто­молог»). Тут Н. познайомився з відомими людьми того часу: пое­том М. Волошиним, вченим і богословом С. Булгаковим, музикантом і художником В. Полем та ін. Бував у Ялті, Бахчисараї, на Чуфут-Кале, останнє місце проживання – Севастополь. Потім продовжив освіту у Великій Британії в Триніті-коледжі (Кембридж). 1922–37 жив і працював у Берліні, де опубл. 2 зб. віршів, оповідання й перші романи: «Машенька» (1926), «Король, дама, валет» (1928), «Защита Лужина» (1930), «Подвиг» (1932), «Приглашение на казнь» (1936), «Дар» (1937; усі надрук. у ж. «Совре­менные записки» під псевд. В. Сірін). Романи Н., що не публікувалися в СРСР, пізніше були визнані шедеврами рос. літ-ри. 1937–40 – у Парижі, який довелося залишити через євр. походження його дружини. 1940–60 – у США, де Н. читав лекції з рос. та світ. літ-ри в коледжі Веллслі й Корнуел. ун-ті, а також працював у ентомол. лаб. Гарвард. музею порівнял. зоології. Тут він створив романи англ. мовою (серед них і знаменита «Lolita» / «Лоліта», 1955), що увійшли до скарбниці шедеврів амер. літ-ри 20 ст. 1960 Н. повернувся до Європи, в Швейцарію. До кінця життя письменник мешкав у м-ку Монтре, де написав останні англомовні романи, найвідомішими з яких вважають «Pale Fire» («Блідий вогонь», 1962) та «Ada» («Ада», 1969).

Літ.: Поздняков Н. Н. Крым в жизни и творчестве В. Набокова // Рус. лит-ра и провинция: VII Крым. Пушкин. междунар. чтения: Мат. Сф., 1997; Бойд Б. Владимир Набоков: русские годы / Пер. с англ. Москва; С.-Пе­тербург, 2001; Його ж. Владимир Набоков: американские годы / Пер. с англ. Москва; С.-Пе­тербург, 2004.

О. К. Беспалова

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. К. Беспалова . Набоков Володимир Володимирович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71395 (дата звернення: 26.10.2021)