Нагірняк Ілля — Енциклопедія Сучасної України

Нагірняк Ілля

НАГІРНЯ́К Ілля (псевд.: Лесів, Майданський; 20. 07. 1895, с. Іспас, нині Виж­ниц. р-ну Чернів. обл. – 06. 07. 1973, м. Чикаґо, шт. Іллінойс, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) – церковний діяч, історик, педагог. Закін. теол. ф-т Чернів. ун-ту (1920). У 1924 рукопоклад. на священика. Відтоді був законовчителем і парохом Буковин. православ. митрополії у різних селах Гуцульщини. 1937 заарешт. румун. поліцією за укр. реліг. діяльність. Переїхавши на Холмщину, займався громад. і просвітн. діяльністю. 1945–49 – парох УАПЦ в Німеччині, викл. в укр. г-зіях таборів Ді-Пі. Від 1947 – проф. морал. богослов’я в Богослов. академії в Мюнхені, чл.-співроб. Богослов. наук. ін-ту УАПЦ на еміграції. Підвищений до сану митрофор. протоієрея. 1949 емігрував до США, був священиком кафедрал. собору св. Володимира в Чикаґо. Засн. і співред. журналу «Гуцулія», актив. дописувач та співроб. квартальника «Українське козацтво». Автор статей на істор. і реліг. теми в періодиці: «Руйнування москалями Свято-Покровських Церков на Запорізькій Січі», «Змагання Війська Запорозького за незалежність своєї Церкви», «Не забуваймо страшну трагедію голоду в Україні 1932–33 рр.» та ін. Підготував до друку наук.-богослов. праці «Моральне Богословіє» та «Апологетика». Чл. Гуцул. т-ва в Чикаґо. 1972 нагородж. Хрес­том Укр. Козацтва.

Літ.: Кущинський А. Митрофорний протоієрей о. І. Нагірняк // Укр. козацтво. 1973. Ч. 4.

Ю. Б. Ковалів

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
Ю. Б. Ковалів . Нагірняк Ілля // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71461 (дата звернення: 24.09.2021)