Нагорна Лариса Панасівна — Енциклопедія Сучасної України

Нагорна Лариса Панасівна

НАГО́РНА Лариса Панасівна (14. 06. 1932, Київ – 20. 04. 2019, там само) – історик. Д-р істор. н. (1976), проф. (1987). Премія ім. Д. Мануїльського АН УРСР (1987). Орден княгині Ольги 3-го ступ. (2016). Закін. Київ. ун-т (1955). Від 1959 працювала у вид-ві «Політвидав України»; від 1963 – у Ін-ті історії партії при ЦК КПУ: від 1977 – зав. сектору історії партії, від 1988 – зав. сектору перекладів; від 1992 – пров. н. с., 2000–14 – гол. н. с. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. НАНУ (усі – Київ). Наук. дослідження: етнополітологія, етнічна історія, історія політ. думки, політ. культура, нац. ідентичність, формування політ. нації, обґрунтування основ гуманітар. (зокрема мовно-культур.) політики.

Пр.: Політична культура українського народу: історична ретроспектива і сучасні реалії. 1998; Національна ідентичність в Україні. 2002; Регіональні версії української національної ідеї: спільне і відмінне. 2005 (спів­авт.); Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розме­жувань. 2011; Історична пам'ять: теорія, дискурси, рефлексія. 2012; Історична культура: концепт, інформаційний ресурс, рефлексивний потенціал. 2014 (усі – Київ).

О. В. Лісничук

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
О. В. Лісничук . Нагорна Лариса Панасівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71479 (дата звернення: 25.10.2021)