НАГОРНЯ́К Степан Григорович (08. 07. 1947, с. Коржівці Деражнян. р-ну Ка­мʼянець-Поділ., нині Хмельн. обл. — 09. 01. 2007, Тернопіль) — фахівець у галузі машино­знавства та вер­статобудува­н­ня. Доктор технічних наук (1991), професор (1996). Закін. Терноп. філію Львів. політеx. ін­ституту (1970), де від 1971 й працював (нині Терноп. тех. університет): 1985–90 — зав., від 1992 — професор кафедри вер­статів і інструментів, водночас 1995–2007– декан факультету пере­роб. і харч. вироб-в. Наук. діяльність: роз­робле­н­ня основ структурно-схем., геом. і динам. синтезу запобіж. механізмів та вер­статно-інструм. оснаще­н­ня для регулюва­н­ня етапів вріза­н­ня і виходу леза інструменту із контакту з тілом заготовки; дослідж. динаміки процесу спрацюва­н­ня запобіж. механізмів при пере­вантажен­ні і пере­хід. процесах різа­н­ня під час точі­н­ня, свердлі­н­ня й фрезерува­н­ня; рац. проектува­н­ня запобіж. механізмів і вер­статно-інструм. оснаще­н­ня. Спів­­ав­тор наук. роз­відки «Фізико-технічні ідеї Івана Пулюя» (Т., 1999; укр. та англ. мовами), що є оригін. аналізом творчості ві­домого укр. фізика, зокрема з точки зору цін­ності для винахідниц. діяльності.