Назаренко Іван Карпович — Енциклопедія Сучасної України

Назаренко Іван Карпович

НАЗА́РЕНКО Іван Карпович (11(24). 10. 1901, м. Бєлгород, нині РФ – 02. 05. 1978, Москва) – співак (тенор), педагог. Канд. мистецтвознавства (1953). Засл. діяч мист-в РРФСР (1970). Закін. Харків. муз.-драм. ін-т (1928). Відтоді – соліст Всесоюз. радіокомітету, 1941–47 – Великого театру у Москві. 1948–70 – викл. Моск. консерваторії. Серед учнів – Є. Кибкало, К. Огнєвой, В. Тимохін. Виступав у Мос­кві з концертами укр. музики. У репертуарі – твори М. Лисенка, Г. Алчевського, Б. Підгорецького, Я. Степового, П. Сениці та ін., укр. нар. пісні. Здійснив записи на грамплатівки. Автор дослідж. «Искусство пения» (1948; 1968), «Иван Петров» (1957); упорядник зб.: «Вокальные упражнения и методические высказывания к ним М. И. Глинки» (1949; 1950; 1951), «Итальянские песни» (1957), «Старинные вальсы» (1968; усі – Москва), «Українські народні пісні у виконанні І. С. Козловського» (К., 1969).

Партії: Князь («Русалка» О. Даргомижського), Голицин («Хованщина» М. Мусоргського), Володимир Ігорович («Князь Ігор» О. Бородіна), Дефорж («Дубровський» Е. Направника), Тріке («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Ликов, Бомелій («Царева наречена» М. Римського-Корсакова), Синодал («Демон» А. Рубінштейна), Молодий солдат («Бела» А. Александрова), Матео Борса («Ріґолетто» Дж. Верді), Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні).

І. М. Лисенко

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
І. М. Лисенко . Назаренко Іван Карпович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71629 (дата звернення: 23.10.2021)