НАЗА́РЕНКО Павло Васильович (02. 05. 1928, с. Верби Нижньосірогоз. р-ну, нині Херсон. обл. — 16. 05. 1998, Київ) — матеріало­знавець. Доктор технічних наук (1973), професор (1975). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1990). Премія ім. І. Францевича АН УРСР (1990). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (1997). Закін. Київ. ін­ститут цивіл. повітр. флоту (1954), де 1964–98 й працював (нині Нац. авіац. університет): 1975–76 — проф., 1976–91 — завідувач кафедри авіац. матеріало­знавства, 1991–98 — завідувач кафедри технології ремонту, виробництва літал. апаратів та авіац. матеріало­знавства, водночас 1976–79 — декан факультету паливно-мастил. матеріалів, 1982–88 — проректор з наукової роботи, 1988–98 — ректор. 1954–56 — у екс­плуатац.-ремонт. майстерні Харків., 1956–60 — Київ. обʼ­єдн. авіац. загонів. Наукові дослідже­н­ня: створе­н­ня нових антифрикцій. матеріалів для деталей машин, роз­робле­н­ня способів нанесе­н­ня покрит­тів на деталі авіац. техніки з метою під­вище­н­ня їх зносо­стійкості, ви­вче­н­ня процесів зовн. тертя.