Назарій — Енциклопедія Сучасної України

Назарій

НАЗА́РІЙ (Блінов Микола Михайлович; 24. 01(05. 02). 1852, с-ще Воткінськ, нині місто, Удмуртія, РФ – 18. 06. 1930, м. Тобольськ, нині Тюмен. обл., РФ) – церковний діяч РПЦ. Закін. С.-Пе­тербур. 1-у класичну г-зію (1871) та Костянтинів. військ. уч-ще (С.-Пе­тербург, 1875). Перебував на військ. службі. Від 1884 – вихователь Нижньогород. Аракчеєв. корпусу (Росія). 1887 прийнятий до числа братії Києво-Печер. лаври. 1890 пострижений у чернецтво. 1892 висвяч. на ієродиякона, 1893 – ієромонаха. 1901 возвед. у сан архімандрита. 31 січня 1910 хіротонізов. на єпископа Черкаського, вікарія Київ. єпархії. У 1919 на звернення Всеукр. православ. церк. ради проводити в Києві богослужіння укр. мовою відповів відмовою, пригрозивши також забороною священнослужіння тим, хто наважиться це рішення порушити. Цей крок частково спричинив постання УАПЦ. Від жовтня 1921 – єпископ Радомишльський і Чорнобильський, вікарій Київ. єпархії. У 1923 заарешт. і висланий із Києва. 1923 признач. єпископом Саранським, вікарієм Пензен. єпархії, від 1924 – архієпископ Тобольський і Сибірський.

С. І. Білокінь

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
С. І. Білокінь . Назарій // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71661 (дата звернення: 19.09.2021)