Назарук Євгенія Іванівна — Енциклопедія Сучасної України

Назарук Євгенія Іванівна

НАЗАРУ́К Євгенія Іванівна (31. 01. 1967, с. Мальоване Млинів. р-ну Рівнен. обл.) – письменниця. Чл. НСПУ (2012). Обл. премія ім. Лесі Українки (2005), літ.-мист. премія ім. А. Кримського (2017). Закін. Луцький пед. ін-т (1987). Відтоді учителює в с. Лище (Луцький р-н Волин. обл.). Авторка зб. поезій «Ніч на моєму плечі» (2005), «Танець бджоли» (2010) та «Медунки у грудні» (2015), поет. лексикології «Веселкові барви слова» (2017) та проз. морфолог. казок «Гостини в частин мови» (2015; усі – Луцьк). У твор. доробку на основі ліризму, любові та болю гармонійно поєднуються три поет. струмені – громадян., пейзаж. та інтимний. Крізь призму емоц., художньо довершеного слова поетеса осмислює реалії буднів сьогодення, акцентуючи увагу на гармонії і любові як ідеалів буття. Поет. та публіцист. твори Н. вміщували в часописах «Педагогічний пошук», «Диво­слово», «Дзвін», «Світязь» та ін.

Літ.: Мах П. Поезії Євгенії Назарук // Волинь. 1998, 27 жовт.; Штинько В. Лірика поетеси із села Мальованого // Там само. 2001, 13 лют

.

П. Й. Коробчук


Покликання на статтю