Найдіч Ніна Митрофанівна

НА́ЙДІЧ Ніна Митрофанівна (08. 08. 1936, с. Забужжя, нині Немирів. р-ну Вінн. обл.) – піаністка, письменниця, педагог. Дружина Юрія, мати Дмитра Найдічів, сестра А. Малієнка. Засл. арт. України (2019). Закін. Київ. консерваторію (1962; кл. В. Воробйова). Від 1961 викладає у Київ. спец. муз. школі ім. М. Лисенка. Розробила систему донотного навч. гри на фортепіано. Авторка низки статей з питань методики викладання гри на фортепіано, творчості Й.-С. Баха, Ф. Шопена; спогадів про А. Артоболевську, Є. Фрейнкін, Р. Донську, О. Холодну, Л. Шур, Б. Архимовича, Г. Мокреєву, М. Ільницьку; муз. казок: «Казка про маленького Страха», «Про кота Василя Тимофійовича та його друга Емілія», «Шварценеггер і “Осіння пісня”» (усі увійшли до кн. «Музичні казки», 2016), «Сон Маринки» (2018); кн. «Казки та історії для дорослих, які були дітьми» (2015), «Мне дорог Бах» (2019; усі – Київ). Серед учнів – лауреати міжнар. і респ. конкурсів піаністи В. Купрій, М. Пєтухов, Д. Чоні, композитори С. Зажитько, Ю. Шевченко.

Літ.: Кулик В. Музичні казки Ніни Найдіч // Музика. 2014. № 2; Осипчук Н. Казки Ніни Найдіч // Освіта. 2016, 23 берез.

О. О. Савицька