Наливкін Дмитро Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Наливкін Дмитро Васильович

НАЛИ́ВКІН Дмитро Васильович (Наливкин Дмитрий Васильевич; 13(25). 08. 1889, С.-Пе­тербург – 03. 03. 1982, там само) – російський геолог, палеонтолог. Дит. роки минули на Донбасі, де його батько працював геологом. Д-р геол.-мінерал. н. (1936), акад. АН СРСР (1946), Туркмен. РСР (1951) і Серб. АН (1968). Герой Соц. Праці (1963). Засл. діяч н. РРФСР (1943). Ста­лін. (1946) і Ленін. (1957) премії. Золоті медалі ім. М. Пржевальського Рос. геогр. т-ва (1927), ім. О. Карпінського АН СРСР (1949). Держ. нагороди СРСР (зокрема й 4 ордена Леніна). Закін. Петрогр. гірн. ін-т (нині С.-Пе­тербург; 1915), де відтоді й працював: від 1920 – проф., 1930–82 – зав. каф. істор. геології. Водночас від 1908 – у Геол. ком-ті (від 1939 – Всесоюз. н.-д. геол. ін-т); 1946–51 – голова Президії Туркмен. філії АН СРСР; 1946–53 – дир. Лаб. озерознавства АН СРСР (Ленінград); 1954–82 – голова Міжвідом. стратигр. ком-ту АН СРСР. Осн. наук. інте­реси охоплювали питання стратиграфії, палеонтології, палеогеографії, вчення про фації. Деталізував і уточнив стратиграфію силурій., девон. і карбон. відкладів Уралу, Сх.-Європ. платформи, Казахстану, Серед. Азії, Арктики. Його геол. дослідж. сприяли визначенню стратигр. положення родовищ корис. копалин Уралу та нафти Передуралля. Брав участь у дослідж. геол. будови тер. України, зокрема Донбасу (праці про дельт. походження ка­м’яновугіл. відкладів), Криму (розглядав зв’язок грязьового вулканізму з нафтогазоносністю). Співпрацював з В. Лучицьким, К. Новик та ін. укр. вченими. У спів­авторстві підготував доповідь Комісії зі стратиграфії карбону Нац. ком-ту рад. геологів на 4-му Геєрлен. конгресі зі стратиграфії та геології карбону «Каменно­угольная система и ее основ­ные стратиграфические подразделения» («Известия АН СССР. Серия геологическая», 1959, № 11). Був редактором огляд. геол. карт СРСР. Автор кн. спогадів «Наши первые женщины- геологи» (1979) й «Из далекого прошлого: Воспоминания студента и профессора Горного института» (1981; обидві – Ленінград).

Пр.: Очерк геологии Туркестана. Ташкент; Москва, 1926; Земная кора, ее созидание и разрушение. Ленинград, 1926; Курс исторической геологии. Москва, 1932; Брахиоподы верхнего и среднего девона и нижнего карбона Северо-Восточного Казахстана. Москва, 1938; Учение о фациях. Географические условия образования осадков. Москва; Ленинград, 1955. Т. 1; 1956. Т. 2; Геология СССР. Москва; Ленинград, 1962; Урага­­ны, бури и смерчи: Географические особенности и геологическая деятельность. Ленинград, 1969; Брахиоподы турнейского яруса Урала. Ленинград, 1979; Очерки по геологии СССР. Ленинград, 1980.

Літ.: Дмитрий Васильевич Налив­кин: Мат. к биобиблиографии ученых СССР. Москва; Ленинград, 1950; К 80-летию со дня рождения академика Д. В. На­­лив­кина // Сов. геология. 1969. № 12; Чело­век, Гражданин, Ученый (к 100-летию со дня рождения академика Д. В. Налив­кина) // Зап. Ленингр. горного ин-та. 1989. Т. 119.

С. Б. Шехунова

Статтю оновлено: 2020

Покликання на статтю
С. Б. Шехунова . Наливкін Дмитро Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=71807 (дата звернення: 17.10.2021)