Неформальні організації — Енциклопедія Сучасної України

Неформальні організації

НЕФОРМА́ЛЬНІ ОРГАНІЗА́ЦІЇ – термін з часів перебудови в СРСР 1985–91. Рад. конституції проголошували право громадян на заснування об'єднань, союзів і спілок, проте такі орг-ції створювали з дозволу парткомів і органів держ. безпеки. У серед. 1980-х рр. в УРСР функціонували десятки тисяч первин. осередків сусп.-політ., фізкультурно-оздоров., природничо-пізнавал. та ін. напрямів, що охоплювали понад 1,5 млн осіб – від піонерів до пенсіонерів. Ініціативу у створенні неформал., тобто без дозволу держ. органів об'єднань, союзів і спілок, взяли на себе звільнені владою політ. в'язні, дисиденти і шістдесятники. У серпні 1987 в Києві створ. Український культурологічний клуб, що зосередив­ся на вивченні «білих плям» рад. історії; у жовтні того ж року у Львові – Лева Товариство. Реакцією на Чорнобил. катастрофу стало заснування у грудні 1987 «Зелений світ» Української екологічної асоціації (голова – Ю. Щербак). У березні 1988 сформувалася Українська Гельсинська спілка, яку після виходу з тюрми очолив Л. Лук'яненко. В лютому 1989 місц. осередки Т-ва шанувальників рідної мови об'єдналися в респ. орг-цію – Т-во укр. мови ім. Т. Шевченка (голова Д. Павличко). У березні 1989 у Києві проведено Всеукр. установчу конф. добровіл. істор.-просвітн. т-ва «Меморіал» ім. В. Стуса та установ. з'їзд Народного руху України, на якому були представлені делегати від 1247-ми первин. осередків. У своїй доповіді С. Головатий сформулював важливий теор. висновок: Н. о., тобто незалежні від КПРС утворення у вигляді клубів, самодіял. об'єднань і масових рухів, слід розглядати як паростки майбут. громадянського суспільства. Доповідач вказав, що народ, якому конституційна реформа 1988 (див. Конституційні реформи в СРСР) повернула право вибору своїх кер., не зможе їх контролювати (на що й сподівалися реформатори з Кремля), тому що він неорганізований. Упродовж трьох поколінь цей народ жив у сусп-ві вертикал. зв'язків, усі його орг-ції, побудовані за Демократичного централізму Принципом, виявлялися «передавал. пасами» від мас до влади. Використовуючи терор, пропаганду і виховання, влада слідкувала, щоб між людьми не виникали незалежні від неї горизонт. зв'язки, тобто громадян. сусп-во. НРУ став своєрід. «стелею» для багатьох Н. о. Під час 2-х Всеукр. зборів (жовтень 1990) чисельність чл. НРУ вже сягала 633 тис. Понад 5 млн громадян були прихильниками цієї орг-ції.

С. В. Кульчицький


Покликання на статтю