Нечитайло Іван Якович — Енциклопедія Сучасної України

Нечитайло Іван Якович

НЕЧИТА́ЙЛО Іван Якович (18. 06. 1935, с. Огирівка Великобагачан. р-ну Харків. обл., нині Миргород. р-ну Полтав. обл.) – письменник, журналіст. Чл. НСПУ (1998), НСЖУ (1961). Премії ім. Панаса Мирного (2008) та ім. Л. Бразова (2009). Закін. Київ. ун-т (1965) та ВПШ (1972). Від 1957 – на журналіст., 1972–95 – на парт. й адм. роботах у Полтав. обл. Від 1995 – на пенсії. Дебютував 1952 віршем «На сінозбиранні» у великобагачан. рай. г. «Ленінський шлях». Друкувався в обл. г. «Зоря Полтавщини», «Комсомолець Полтавщини», респ. ж. «Ранок», «Перець», «Хлібороб України». У творах переважає сільс. тематика, герої – люди непростих доль. Автор звертається і до сьогодення, і до недавнього минулого, порушує важливі соц. та морал.-етичні проблеми, постає тонким знавцем людських характерів. Про творчість Н. схвально відгукнулися П. Тичина, В. Дрозд, О. Ковінька.

Тв.: Важкі борозни. Х., 1985; Круто­схили. Х., 1990; Жайворонкове небо. П., 1996; Поміж крутих берегів. П., 2000; Далекі спалахи. П., 2001; Вічно молода Марія. П., 2002; 2006; 2008; Осінні подихи весни. П., 2003; Михайлівське над­вечір'я. П., 2004; Треба жити. П., 2005; Сміх – не гріх. П., 2007; А життя дається раз… П., 2007; Арабески – душі сплески (сучасні українські рубаї). П., 2008; Свіча безсмертя. П., 2008; Відлуння серця. П., 2009; Небом осяяна. П., 2010; 2011; Негаснучі зорі. П., 2011; Мереживо душі. П., 2011; Під небом древньої Диканьки. П., 2012; Мар'янівська осінь Тараса. П., 2013; 2014; Труснула осінь золото з дерев. П., 2015.

Літ.: Циган І. Жайворонкове небо Івана Нечитайла // Решетилів. вісн. 1997, 22 лют.; Костенко М. Терпке слово з Диканьки // ЛУ. 2008, 7 серп.; Степаненко М. І. Сучасні письменники Полтавщини: Довід. П., 2014.

М. І. Степаненко


Покликання на статтю