Нижеголенко Валентина Михайлівна
НИЖЕГОЛЕ́НКО Валентина Михайлівна (05. 09. 1936, с. Британи, нині смт Дніпряни Кахов. р-ну Херсон. обл. — 28. 01. 2017, Херсон) — письменниця. Член НСПУ (2002). Літ. премія ім. М. Куліша (2010). Закін. Херсон. культ.-осв. училище (1969). Працювала бібліотекарем у Кахов. р-ні, від 1986 — у Херсон. обл. б-ці для дітей, керувала дит. літ. гуртком «Паросток». Писати почала в шкіл. роки. У доробку Н. — оповідання, повісті, поеми, лірика й гуморески для дітей та дорослих. Низку віршів Н. поклав на музику херсон. композитор В. Другальов. У своїх творах оспівує рідний Таврій. край. Друкувалася у ж. «Малятко», «Барвінок», г. «Літературна Україна», «Зірка», місц. часописах — «Ірина», «Джерела», «Учитель».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Чому сонечко плаче? 1996; Рябкові гостинці. 1997; Людиноскоп. 1997; Двічі народжені. 1998; Постережи мене, бабусю. 1999; Зорепад. 1999; Життя по колу. 2000; Кмітливе поросятко. 2000; Хитра бібліотека. 2001; Осіння пошта. 2001; Малий жених. 2002; Наш Херсонський рідний край. 2002; Босоногі мрійники. 2002; Нічий — друг мій. 2002; Дід Мартин і його тин. 2002; Серед трав пахучих. 2002; Катруся. 2003; Незабутній. 2004; Нелегалка. 2004; І сниться все мені ота війна… 2005; Благородний. 2005; Мокроносий. 2006; Жменя сміху на потіху. 2006; На халяву. 2006; Пролетіли роки журавлями. 2006; Серце в п’яти заховалось. 2006; Читаночка. 2006; Біль душі. 2007; Вибрані твори. 2007; Бринить мелодія душі: Вибр. тв. у 2 т. 2008; Білобрисий. 2009; Читаючи, посміхнись. 2009; Є каяття, та нема вороття. 2010; Надкушений пуп. 2010; Гіркий присмак чебрецю. 2011; Моя Шампанія. 2011; Минуле і сьогодення. 2012; Нота і Жужа. 2012; Рушниками стелиться дорога. 2012; «Ой роде наш красний...». 2013; Калейдоскоп усмішок. 2016 (усі — Херсон).
Людина 
