Никанор — Енциклопедія Сучасної України

Никанор

НИКАНО́Р (Юхим'юк Микола Іванович; 28. 08. 1935, с. Пашева, нині Дубен. р-ну Рівнен. обл. – 04. 04. 1997, м. Ка­м'янець-Подільський Хмельн. обл., похов. у рідному селі) – церковний діяч. Нагородж. хрестом з прикрасами (1979). Закін. Волин. духов­ну семінарію (Луцьк, 1961), Моск. духовну академію зі ступ. канд. бо­гослов'я (1969). У 1963 висвяч. на диякона, 1965 – на священика. 1967 прийняв чернечий постриг, признач. настоятелем Свято-Миколаїв. храму в Чернівцях, від 1968 – настоятель Вознесен. храму с. Лужани (нині смт Чернів. р-ну Чернів. обл.). 25 листопада 1979 возвед. у сан архімандрита, 30 ли­стопада того ж року хіротонізов. на єпи­скопа Подільського, вікарія Моск. єпархії, направлений в юрисдикцію Чехословац. православ. Церкви: 1980–82 – єпископ Михалів­сь­кий, 1982–87 – Оломоу­цький і Брненський. У липні 1989 прийнятий в юрисдикцію РПЦ і призначений єпископом Сумсь­ким і Охтирським. Від 22 червня 1993 – архієпископ Кам'янець-По­діль­ський і Городоцький УПЦ МП.

В. П. Мацько

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. П. Мацько . Никанор // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72141 (дата звернення: 23.10.2021)