Никифоров Микола Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Никифоров Микола Іванович

НИКИ́ФОРОВ Микола Іванович (29. 04. 1886, с. Великі Степанці Канів. пов. Київ. губ., нині Степанці Черкас. р-ну Черкас. обл. – 08. 05. 1951, Краснояр. край, РФ) – історик, право­знавець, громадський діяч. Закін. Колегію П. Ґалаґана (1906) і Ун-т св. Володимира (1910; обидва – Київ), де був залишений на каф. нової європ. історії для підготовки до професор. звання, а 1914–17 працював приват-доц.; 1917–19 – екстраординар. проф. каф. заг. історії Омського політех. ін-ту; водночас від липня 1918 – дир. департаменту МЗС Тимчас. Сибір. уряду в Омську; 1920–21 – проф. Іркут., 1921 – Далекосх. (Владивосток) ун-тів (усі – Росія). Від 1921 – у м. Харбін (нині Китай): від 1922 – проф. каф. історії рос. права, від 1930 – декан Юрид. ф-ту (існував як окремий навч. заклад, ліквід. 1937); згодом – проф. заг. історії Пн.-Маньчжур. ун-ту. Викладав історію рос. права, заг. історію, екон. політику та географію. 1928 захистив у Празі магі­стер. дис. «Сеньйориальный режим во Франции в исходе старого порядка». Наприкінці 1920-х рр. став одним із організаторів і кер. Рос. фашист. орг-ції, яку 1931 перетворено у Рос. фашист. партію. 1932 на зборах українців Харбіна обраний чл. Укр. ком-ту громад. уповноважених. 1933 на святі рос. культури виступив із промовою, у якій заявив, що ніякої «русской культуры» немає, а була і є укр. культура Києва та культура, штучно вироблена рос. урядом за допомогою та з домішкою всіх націй, поневолених Москвою. 1933–35 – голова установ. зборів і чл. управи Укр. нац. громади в Маньчжу-­Ді-Го (1934 всупереч її настановам підтримав діяльність рос. фашис­тів у Маньчжурії); 1940–44 – чл. правління Укр. нац. колонії в Мань­чжу-Ді-Го. 1945 репатрійов. до СРСР, де у грудні того ж року засудж. до 10-ти р. таборів. Помер в ув’язненні.

Пр.: Очерки по новой истории. Харбин, 1922; Краткий очерк истории английской революции. Харбин, 1925; Пособие к лекциям по новейшей истории Западной Ев­ропы. Харбин, 1927; Очерк истории эко­номических и социальных учений (от Платона до Гитлера). Харбин, 1935; Политический и хозяйственный строй СССР. [Б. м.], 1941; Социальный строй СССР и коммунистическая идеология. [Б. м.], 1941; Экономическая география СССР. Харбин, 1942.

В. А. Чорномаз

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. А. Чорномаз . Никифоров Микола Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72162 (дата звернення: 24.09.2021)