Никодим — Енциклопедія Сучасної України

Никодим

НИКОДИ́М (Гонтаренко Микола Максимович; 29. 07. 1873, х. Становой Валуй. пов. Воронез. губ., нині Становоє Бєлгород. обл., РФ – 22. 01. 1948, м. Почаїв, нині Кременец. р-ну Терноп. обл.) – церковний діяч. У 1890–1901 був послушником Ново-Афон. Симоно-Кананіт. монастиря (нині Абхазія, Грузія), від 1901 – у Почаїв. Свято-Успен. лаврі. 10 грудня 1904 пострижений в чернецтво. 5 травня 1905 рукопоклад. на ієродиякона. 15 серпня 1909 возвед. у сан архідиякона. 27 березня 1923 архімандритом Дамаскином (Малютою) рукопоклад. на ієромонаха, 28 березня возвед. в сан архімандрита. 1932–33 – намісник Почаїв. Свято-Успен. лаври. У 1937 прослухав курси чернечо-богослов. школи при ній. 1941 увійшов до складу Укр. православ. автоном. церкви. У серпні 1942 митрополитом Олексієм (Громадським) хіротонізов. на єпископа Краснодарського. На поч. 1943 повернувся до Почаєва. 6–7 червня того ж року як вікарій Волин. єпархії брав участь в Соборі єпископів Укр. православ. автоном. церкви. Згодом – на спокої.

В. А. Бондарчук

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. А. Бондарчук . Никодим // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72179 (дата звернення: 21.10.2021)