Новатор — Енциклопедія Сучасної України

Новатор

«НОВА́ТОР» – державне підприємство ра­діоелектронної промисловості. Засн. 1964 як Хмельн. радіотех. з-д у структурі Мін-ва радіопромисловості СРСР, від 1966 – з-д «Радіоприлад», від 1980 – ВО, від 1993 – держ. ВО, від 2011 – держ. підпр-во «Н.» у складі Держ. концерну «Укроборонпром». У структурі – понад 45 профіл. відділів і вироб. цехів. Спеціалізується на виготовленні борт. радіоелектрон., радіолокац., радіонавігац. та ін. обладнання для авіац. та аерокосміч. пром-стей. Підпр-во виробляє також продукцію для потреб приладобудування, машинобудування та металооброблення. Наприкінці 1960-х – поч. 1970-х рр. з-д освоїв випуск вузлів для борт. приціл. систем винищувачів МіГ-21. Одночасно розгорнув серійне вироб-во плоских мікромодулів, що відіграли важливу роль у створенні елемент. бази для стратег. ракетобудування, авіації та космонавтики, це дало поштовх освоєнню електрон. пром-стю твердотіл. технологій. У серед. 1970-х рр. з-д налагодив виготовлення літак. відповідачів і сервіс. апаратури для їхнього обслуговування, що згодом стали одними із постій. видів серій. продукції підпр-ва (тривалий час був її єдиним виробником) і донині є важливою складовою вироб-ва. Літак. відповідачами, виготовленими «Н.», обладнано весь сучас. парк військ. та цивіл. авіації СНД. Також підпр-вом освоєно вироб-во систем ближ. навігації і приземлення «ВЕЕР» та «Квадрат» для здійснення посадки на палуби авіанос. кораблів. Упродовж усієї діяльності з-д, що був складовою ВПК СРСР, використовували як експерим. базу для оброблення найновіших видів радіоелектрон. та радіолокац. техніки. Підпр-во брало участь у створенні системи далекого радіолокац. виявлення «Джміль» і налагодило виготовлення деяких із її деталей, зокрема стійки відображення та введення інформації, блоки приймача й обчислювача. З-д освоїв вироб-во борт. радіолокац. станцій бокового огляду «Шабля» та «Шомпол», комплекси лазер. розвідки «Шпиль». Одним із важливих етапів розвитку підпр-ва було налагодження вупуску борт. радіолокац. приціл. комплексу НО19 винищувача МіГ-29, осн. блоків цього комплексу винищувача Су-27, а також сервіс. апаратури для їхнього обслуговування («Н.» – єдиний виробник цієї продукції в Україні). Для цього створ. ін­фраструктуру вироб. бази для потуж. НВЧ-техніки з екран-камерами, камерами клімат. випробувань, системою метролог. забезпечення. Фахівцями з-ду розроблено й впроваджено у вироб-во систему автоматизов. контролю параметрів НО19 і його осн. блоків тощо. У результаті конверсії «Н.» розпочав виготовлення засобів зв'язку і безпеки руху на залізнич. транспорті, зокрема станцій РС–1 та СР–1 дуплекс. системи локомотив. зв'язку, симплекс. локомотив. станцій коротко- й ультракороткохвил. діапазонів типу РЛ-1С, мікропроцес. апаратури та ін. На підпр-ві постійно модернізують вироб. потужності та освоюють нові технології, зокрема за останні кілька років встановлено сучасне устаткування цеху з виготовлення та монтажу друк. плат, верстати з числовим програм. керуванням у мех. цехах, оновлюють обладнання та ливарні машини у складал. та ливар. цехах, впроваджують технологію гарячого штампування деталей, проводять роботу щодо виготовлення твердотіл. напівпровідників, а також роз­роб­ляють новітні вироби військ. призначення. Так, 2019 згідно з держ. замовленням конструкторами «Н.» розроблено та виготовлено два передавачі радіосигналу «Оберіг-С» для потреб структур МО України, дослідні зразки малогабарит. передавача перешкод із розширеним діапазоном частот ранцевого типу «Оберіг-Н» та портатив. передавача перешкод у GSM діапазоні «БСПП». Підпр-во бере участь у розробленні та впровадженні 5-го покоління мобіл. мережі 5G, зокрема освоєнні та серій. вироб-ві складових цієї технології зв'язку. «Н.» продовжує займати провідні позиції в радіоелектрон. галузі України, крім осн. продукції, виготовляє лічильники води, газу та електроенергії, мед. техніку та ін. товари нар. вжитку. Соц. сфера: їдальня, спорт. комплекс. Кількість працівників (2020) – понад 1300 осіб. Перший дир. – О. Курощонов, від 2019 – О. Свістунов.

С. В. Мотосов

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю