Новак Аполлінарій Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Новак Аполлінарій Васильович

НО́ВАК Аполлінарій Васильович (псевд.: А. Невада, Арій, Новаченко; 24. 04. 1885, с. Серафинці, нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. – 29. 10. 1955, м. Вінніпеґ, провінція Манітоба, Канада) – письменник, журналіст, громадсько-культурний діяч. 1901 студентом емігрував до Канади, поселився з родиною в околиці Плезент Говм (провінція Манітоба), працював вантажником, будівельником. Один із засн. Т-ва ім. Т. Шевченка, що містилося в будинку К. Ґеника-Березовського, та укр. т-ва «Читальня» у Вінніпезі (1903). Дебютував 1907 оповіданнями «Перевертень», «Перший заробіток» та ін. у г. «Свобода». Редагував г. «Канадійський фармер» (1909–13) та «Український голос» (1922–55), в яких, а також у «Літературно-науковому вістникові», публікував свої твори. Деякі з оповідань також надрук. в календарях-альманахах згаданих газет і в ж. «Хата». 1910 у Вінніпезі видав зб. «Канадійські оповідання», де змальовано тяжке життя укр. емігрантів. Виснажлива праця, смерть від нещас. випадків, малий заробіток домінують у цих творах, невибагливих своїми худож. засобами. Його оповідання «Вигнанці» – про дискримінацію українців з боку англомов. елементу – вміщено до «Хрестоматії української літератури в Канаді» (Едмонтон, 2000).

Літ.: Гай-Головко О. Аполлінарій Новак // Канадій. фармер. 1960, 2 трав.; Його ж. Українські письменники в Канаді: Літ.-крит. нариси. Т. 1. Вінніпеґ, 1980.

В. К. Морозюк

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. К. Морозюк . Новак Аполлінарій Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72275 (дата звернення: 23.09.2021)