Нова доба — Енциклопедія Сучасної України

Нова доба

«НОВА́ ДОБА́» – ілюстрований тижневик для військовополонених українців-червоноармійців та в’язнів концтаборів у Німеччині. Видавали від серпня 1941 до грудня 1944 у Берліні. Усього – 175 чисел. Ред. – журналіст і публіцист Г. Которович. Видавець – ймовірно Ком-т допомоги укр. полоненим з Совіт. армії в Німеччині. Прикметник «новий» у назві газети служив своєрідним кліше на позначення надій про близьке звільнення України від рад. влади. Часопис з’явився за підтримки нім. влади, проходив жорстку цензуру й був єдиним дозвол. вид., що потрапляло в табори з розрахунку один примірник на шість полонених. На його шпальтах інформували про події в світі та Україні, детально висвітлювали ситуацію на всіх лініях фронту, вплив нових сусп.-політ. умов на розвиток укр. земель, а також засуджували внутр. та зовн. політику рад. влади (колективізацію, українізацію, голодомор тощо). Ред. інформувала про перебіг бойових дій на фронті, друкувала огляди нім. військ. техніки й ворожої зброї, повідомлення Верхов. головнокомандувача та ін. кер. армії, промови А. Гітлера, відозви нім. держ. діячів до укр. насел., а також вітала нім. військо з черговими перемогами на фронті, встановлення нацист. окупац. режиму в Галичині, «звільнення» німцями укр. міст від рад. влади. У постій. рубриках «Вісті з України», «Життя в Україні», «По Україні» подавали новини соц.-політ., культур. і реліг. життя в рідному краю, інформували про повоєнне відновлення освіти, пром-сті, госп-ва, пресовидання на укр. землях. Руб­рики «З українського письменства» і «Літературні зустрічі» містили нотатки про укр. письменників (Ю. Косача, Н. Лівицьку-Холодну, Олега Ольжича), творчість яких заборонили в СРСР, розвиток літ. життя в Україні. Кожне число газети доповнювали поезією Т. Шевченка, Н. Лівицької-Холодної, Є. Маланюка, оповідан­нями Ю. Косача («Еміґрант», «Під Волновахою», уривки з новели «Над Дніпром»), В. Богацького та ін. У рубриці «Листи з табору» публікували дописи з таборів, де перебували укр. військовополонені, зокрема нариси, поезію, істор. оповідання, спогади учасників бойових дій про їхнє фронт. життя, настрої й переживання людей після проголошення вій­ни тощо. Для авторів за співпрацю ред. пропонувала нагороду – цікаву нову книжку. Кожен тижневик містив багатий ілюстр. матеріал: портрети нім. держ. діячів, військових; схематичні зображення бойових дій; світлини з фронту, що демонстрували силу нім. війська й поразку Червоної армії; політ. карикатури про рад. владу; краєвиди (узбережжя Криму, Чорне море), архіт. пам’ятки України (Михайлів. площа в Києві, вулиці Харкова) тощо. У перших числах вид. друкували руб­рику «Хвилини розваги» з ребусами, анекдотами, жартами; від листопада 1941 – рубрику «Наша пошта. Хто знає?», що сприяла розшуку військовополонених (у січні 1942 її припинили через велику кількість листів із запитами). 1943 на прохання читачів у № 11 з’явилася рубрика «Вчімося німецької мови», у якій подавали найуживаніші в повсякденні нім. слова й речення з укр. перекладом. 1945 для військовополонених українців двічі на тиждень видавали новий часопис «За Україну» (ред. – Г. Которович).

Літ.: Кулеша Н. «Працюємо не для особистих користей, а для вічних інтересів нашої України»: діяльність українських громадських організацій у Німеччині у роки Другої світової вій­ни // Зап. ЛННБУ. 2014. Вип. 6.

М. І. Пірко, Б. З. Якимович

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. І. Пірко, Б. З. Якимович . Нова доба // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72341 (дата звернення: 24.09.2021)