Ніфонт — Енциклопедія Сучасної України

Ніфонт

НІ́ФОНТ (Сапожков Олександр Андрійович; 03(15). 08. 1882 – 07. 10. 1951, Київ, похов. у Житомирі) – церковний діяч РПЦ. Закін. Старорус. духовне уч-ще (нині Новгород. обл., РФ, 1896), Новгород. духовну семінарію (1902) та Київ. духовну академію зі ступ. канд. богослов'я (1906). Відтоді – пом. інспектора Псков. духов. семінарії (нині РФ). 1912–18 та 1920–33 – викл. навч. закладів м. Жмеринка (нині Вінн. обл.). 1933–36 – зав. дит. клубу при дит. будинку в Києві. 1936–42 учителював у Житомир. обл. У жовтні 1942 висвяч. на священика. Від 1945 служив секр. Черніг. єпархії. 1946 прийняв чернечий постриг. 4 грудня того ж року у Володимир. соборі Києва хіротонізов. на єпископа Уманського, вікарія Київ. єпархії. Від 18 листопада 1948 – єпископ Уфимський і Башкирський, від 17 березня 1950 – Житомирський і Овруцький.

Літ.: Ковальский В., прот. Епископ Житомирский и Овручский Нифонт: [Некролог] // Журн. Моск. Патриархии. 1951. № 11.

М. Ю. Костриця


Покликання на статтю