Ногін Панас — Енциклопедія Сучасної України

Ногін Панас

НО́ГІН Панас (справж. – Петро Семенович; 28. 04. 1913, с. Осокорівка, нині Берислав. р-ну Херсон. обл. – 07. 02. 1976, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – письменник, журналіст. Чл. СПУ (1964). Учасник 2-ї світ. вій­ни. Бойові нагороди. Дитинство і юність Н. пройшли в Кривому Розі. Тут він закін. учител. ін-т (1940). Учителював. Після вій­ни працював кріпильником, гірн. майстром на шахті, кор. багатотиражки рудоуправління ім. Ф. Дзержинського та криворіз. г. «Червоний гірник», де опублікував чимало своїх нарисів на істор. теми, замальовок, гуморесок, віршів. Один із засн. місц. літ. об’єдн. «Рудана». Дебютував 1931 повістю «Амба» в криворіз. літ. ж. «Кривбас», був чл. редколегії цього часопису. 1933 у дніпроп. ж. «Зоря» надрук. його повість «Кабель», після чого автора прийнято до Спілки пролетар. письменників. Окремими вид. вийшли повісті «Добре, синку» (1960), «Зелений змій» (1962), «Авторитет» (1963; усі – Київ), роман «Бунтівне підземелля» (Дн., 1966; рос. перекл. – Москва, 1974; продовження до нього – роман «Крицевий меридіан», не закін.). Деякі новели й оповідання Н. вміщено в колект. зб. «Зорі на копрах» (Дн., 1956) та «На землі, на рідній» (Кривий Ріг, 2000). Герої творів Н. – шахтарі, чиї характери проявляються у склад. ситуаціях.

Літ.: Шамрай В. Слово про Панаса Ногіна // Кур’єр Кривбасу. 1995. № 31; Гірницький письменник: (Реком. список літ-ри до 105-річчя від дня народж. Панаса Ногіна). Кривий Ріг, 2018.

І. Є. Бугайова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
І. Є. Бугайова . Ногін Панас // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72623 (дата звернення: 24.09.2021)