Небелюк Мирослав-Михайло Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Небелюк Мирослав-Михайло Васильович

НЕБЕЛЮ́К Мирослав-Михайло Васильович (псевд.: Роман Немир, Нечипір Ґава; 30. 09. 1914, с. Росільна, нині Івано-Фр. р-ну Івано-Фр. обл. – 27. 03. 1999, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) – письменник, публіцист, журналіст, громадсько-політичний діяч, ветеринарний лікар, меценат. Дійс. чл. УВАН. Закін. укр. г-зію в Станіславі (нині Івано-Франківськ, 1933), навч. у Львів. ун-ті (1933–34) та Богослов. академії (1934–35), які не закін. через фінанс. труднощі. Від 1937 – у Парижі як стипендіат митрополита Андрея Шептицького. Чл. Укр. нар. союзу у Франції (1938–48 – ген. секр.) та ОУН, секр. Укр. студент. громади в Парижі, співорганізатор «Пласту» у Франції. Працював співред. г. «Українське слово» (1937–51), ред. пласт. ж. «Ватра в Парижі» (1938–39). Автор низки публіцист. статей (зокрема про гетьмана І. Мазепу), а також книг, перекладів укр. мовою творів франц. письменників. Навч. у Держ. вет.-мед. школі Альфор побл. Парижа (1945–50), у 1951 здобув ступ. д-ра вет. медицини в Сорбон. ун-ті в Парижі. 1952 виїхав до Канади, де працював федерал. вет. інспектором. Від 1967 викладав на каф. клін. студій Саскачеван. вет.-мед. коледжу та очолював освіт. центр для федерал. вет. і тех. інспекторів м’яса. Голова Об’єдн. укр. вет. лікарів (1971–77) і ред. його ж. «Інформативний листок» (1964–67). Брав участь у діяльності Укр. нац. об’єдн. (УНО), очолював курси україно­знавства ім. Лесі Українки при укр. катол. Каф. св. Юрія в м. Саскатун (провінція Саскачеван). Від 1981 – у Торонто, де продовжив громад. діяльність як чл. Президії УНО Канади, дирекції видавн. спілки «Новий шлях», філії УНО – Торонто-Захід, Ради сусп. освіти Світ. конгресу вільних українців, Укр. істор. т-ва, Гуцул. т-ва ім. св. Юрія Переможця, Гол. управи Укр. світ. об’єдн. гуцулів. 1985–86 – гол. ред., потім – коректор ж. «Гуцульщина», на сторінках якого опубл. його ст. «Іспит громадської зрілости», «Пройдений 1985-ий рік» та ін. Меценат укр. орг-цій діаспори, зокрема Першої укр. друкарні в Парижі, пам’ятників Т. Шевченку у Вінніпезі (1962) та І. Франку в Міссіссазі (провінція Онтаріо, 1992). За його заповітом значні кошти було передано на розвиток укр. установ у діаспорі.

Пр.: Генерал де-Ґоль: Про життя й заслуги великого французького мужа. Париж, 1945; Під чужими прапорами. Париж, 1951; Анна Ярославівна українська княжна на королівському престолі Франції в ХІ ст. Париж; Ліон, 1952.

Літ.: Грабовецький Б. Пам’яті Миро­слава Небелюка // УІ. 1999. № 2/4; Д-р Мирослав Михайло Небелюк // Вісті комбатанта. 1999. Ч. 3; Петрів М. Й., Козак І. В. Вступна стаття [про М. Небелюка] // Небелюк М. В. Під чужими прапорами. Репринт. вид. 1951 р. Ів.-Ф., 2012.

Н. М. Кулеша

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Н. М. Кулеша . Небелюк Мирослав-Михайло Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72667 (дата звернення: 25.09.2021)