Невеселий Микола Васильович — Енциклопедія Сучасної України

Невеселий Микола Васильович

НЕВЕСЕ́ЛИЙ Микола Васильович (01. 01. 1946, с. Гладкове Білокуракин., нині Сватів. р-ну Луган. обл. – 06. 06. 2006, Тернопіль, похов. у с. Підгородне Терноп. р-ну Терноп. обл.) – скульптор. Чоловік Тетяни, батько Тараса Невеселих. Закін. Луган. художнє уч-ще (1966; викл. І. Зайцева), Ін-т живопису, скульптури та арх-ри в Ленінграді (нині С.-Пе­тербург, 1976; викл. М. Кєрзін, І. Крестовський). Відтоді – у Тернополі, де до 1990-х рр. працював у худож.-вироб. майстернях Худож. фонду України. Учасник міських, всеукр. худож. виставок від 1976. Осн. галузі – станк. і монум. пластика в реаліст. манері. Використовував гіпс, граніт, бронзу, мідь.

Тв.: станк. портрети – «Мислитель» (1970-і рр.), «Партизанка» (1984); монумент воїнам-односельцям (1977–89, смт Велика Березовиця Терноп. р-ну, арх. Я. Іванкевич); пам’ятники – Т. Шевченку (1982, Тернопіль; 1992, смт Велика Березовиця; 1993, м. Почаїв Терноп. обл.), погруддя – М. Пігорева (1984), Я. Стецька (1998; обидва – Тернопіль), Т. Шевченка (1979; 1990, с. Куряни Бережан., нині Терноп. р-ну; 1995, смт Великі Бірки Терноп. р-ну); 9 портретів-горельєфів для Галереї державотворців (1997, м. Монастириська Терноп. обл.).

Літ.: Дуда І. Микола Невеселий // Тернопіль. 1994. № 2–3.

І. М. Дуда

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
І. М. Дуда . Невеселий Микола Васильович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72714 (дата звернення: 17.10.2021)