Невечеря Олександр Георгійович — Енциклопедія Сучасної України

Невечеря Олександр Георгійович

НЕВЕЧЕ́РЯ Олександр Георгійович (21. 11. 1939, Дніпропетровськ, нині Дніпро – 20. 11. 2015, там само) – скульптор. Син Г. Невечері. Чл. НСХУ (1971). Закін. Київ. худож. ін-т (1965; викл. М. Вронський, М. Гельман, І. Макогон, О. Олійник). Працював 1965–99 на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл. та респ. мист. виставок від 1967. Осн. тематика творчості – портрети робітників, селян, інтелігенції, монум.-декор. твори, анімалістика. Творчість Н. позначена яскраво вираженою індивідуальністю. Активно працював у 1970-і – на поч. 80-х рр. із шамотом – рукотвор. матеріалом, що сприяє імпровізаційності. Індивідуал. за характеристикою, різні за типажем портрети схожі за внутр. суттю: їх поєднує зацікавленість автора, унікальність особистості, вміння по­бачити за зовн., часто ґротескно загостреними рисами неповтор. світ кожної людини. Деякі роботи зберігаються у Дніпров. ХМ.

Тв.: «Графік А. Щукін», «Кераміст В. Шпиганович» (обидва – 1965), «Леопард» (2-а пол. 1960-х рр.), «І. Мічурін», «Червоне козацтво» (обидва – 1967), «Скульптор», «Робітник» (обидва – 1968), «Стара легенда» (1970), «Доменник Галабурда» (1973), «Художник А. Суржанський», «Робітник заводу В. Сокульсь­кий» (обидва – 1981), «Робітник С. Калинкін» (1982), «Дівчина» (1984), «Художник В. Хворост» (серед. 1980-х рр.), «Н. Мовшук» (1987).

Літ.: Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.

Л. В. Тверська

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
Л. В. Тверська . Невечеря Олександр Георгійович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72718 (дата звернення: 26.09.2021)