Нежигай Олександр Миколайович — Енциклопедія Сучасної України

Нежигай Олександр Миколайович

НЕЖИГА́Й Олександр Миколайович (30. 11. 1955, м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.) – композитор, диригент, педагог. Чл. НСКУ (1984). Міська премія ім. В. Кирейка (Дніпропетровськ, нині Дніпро, 2014, 2017). Лауреат Респ. хор. композитор. конкурсу (Одеса, 1985, 2-а премія), Респ. фестивалю театрів ляльок (музика до вистави «Сказання про град Лебединець» І. Карнаухової, Л. Браусевича, Київ, 1986, 1-а премія). Закін. Одес. консерваторію (1981; кл. І. Асєєва). Відтоді – диригент Дніпроп., 1984–85 – гол. диригент Микол. обл. об’єднань муз. ансамблів; 1985–91 – зав. муз. частини Микол. театру ляльок; 1992–93 – викл. Микол. уч-ща культури; 1995–2002 – зав. муз. частини Микол. худож. рос. драм. театру, водночас викл. Микол. філії Київ. ун-ту культури і мист-в; 2003–05 – худож. кер. Дніпроп. філармонії; від 2005 – звукореж. та оркеструвальник Палацу культури та творчості Пн. гірн.-збагачув. комбінату (Дніпро). Водночас від 2012 – викл. Дніпров. академії музики. Голова Дніпров. орг-ції НСКУ (від 2008), секр. правління НСКУ (від 2010). Музика Н. позначена яскравою образністю, емоційністю, орган. поєднанням академ. традиції, тяжінням до демократ. естрад. жанрів. Автор зб. «Хори» (2001, спів­авт.), «П’єси. Жанрові варіації» (2003; обидві – Дніпропетровськ).

Тв.: балет «За двома зайцями» (1979–80, власне лібрето за М. Старицьким); мюзикли – «Господиня раю» (1986), «Багато галасу даремно» (1994); для симф. оркестру – «Слов’янське капричіо» (1981), Симф. № 2 (1991), «Болеро. Експеримент. Равель–Нежигай» (2010); для струн. оркестру – Симф. № 1 (1986); для фортепіано з оркестром – Концертино (1984), Концерт (2016); ансамблі – Тріо для скрипки, віолончелі та фортепіано, Соната для скрипки та фортепіано (обидва – 1983), Скерцо для гобоя і фортепіано (2016); для фортепіано – Соната (1990), «Все буде добре» (2018), сюїта «Золотий ключик» (2019); музика для дітей; обробки укр. нар. пісень, пісні, романси.

Літ.: Петренко О. Перший авторський // Музика. 1995. № 3; Її ж. Олександр Нежигай – яскравий представник сучасної музичної культури півдня України // Розвиток іноетніч. культур у контексті укр. культури Пд. України. М., 1996; Бєлікова В. В. Музика для дітей у творчості українських композиторів. Вип. 4: Музика О. Нежигая у навч. процесі. Кривий Ріг, 2010.

С. А. Щитова

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
С. А. Щитова . Нежигай Олександр Миколайович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72910 (дата звернення: 27.09.2021)