Незвиське поселення — Енциклопедія Сучасної України

Незвиське поселення

НЕ́ЗВИСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕННЯ – багатошарова археологічна па­м’ятка. Відкрите 1920 К. Гадачеком побл. с. Незвисько (нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.) на першій надзаплав. терасі правого берега Дністра. Перші розкопки провів 1926 польс. археолог Л. Козловський разом із англ. археологами Р. Гатчінсоном і Д. Престоном. 1951 Н. п. досліджу­вали М. Смішко, О. Ратич і К. Чер­ниш, остання продовжила розкопки нижніх шарів пам’ятки 1952 і 1953; у 1954–57 – спіл. експедиція Ін-ту сусп. наук АН УРСР (нині Ін-т українознавства НАНУ, Львів) і Ермітажу (Ленінград, нині С.-Пе­тербург) під кер-вом К. Черниш та Г. Смирнової. Загалом розкопано пл. 900 м2 глиб. до 3,5–4 м. Виявлено шари лінійно-стрічкової кераміки культури, трипільської культури етапів В/I i B/II, середньобронз. та ранньозаліз. часу, липицької культури, пшеворської культури, черняхівської культури, ранніх слов’ян і райковецької культури, окремі знахідки княжої доби (12–13 ст.). На поселенні культури лінійно-стрічк. кераміки досліджено напівземлянку, наземне житло і розташ. біля нього поховання; знайдено багато фрагментів кераміки, кісток тварин, крем’яні, кам’яні та кістяні вироби, глиняні пряслиця, статуетки тварин. Вище об’єктів цього поселення розкопано залишки трипіл. жител 2-х етапів у вигляді напівземлянок і майданчиків назем. споруд; виявлено керам. комплекси, різноманітні знаряддя праці з кременю, кістки, каменю, глиняні антропо- і зооморфні статуетки, поодинокі вироби з міді. Побл. однієї з напівземлянок розкопано чол. поховання. Пам’ятки середньобронз. періоду представлені на поселенні матеріалами комарівської культури (вогнища, ями, заглиблення) з уламками посудин, крем’я­ни­ми серпами, кістяними знаряддями; виявлено також дит. поховання. Культур. шар ранньозаліз. часу, в якому траплялися дрібні фрагменти кераміки пізньобронз. періоду, бідний на знахідки. У шарі липиц. культури – 2 напівземлянки та кілька ям з фрагментами ліпних і кружал. посудин, глиняних пряслиць, окремих виробів із каменю, заліза та скла 1–2 ст. н. е. Серед матеріалів 1–4 ст. н. е. виокремлено залишки 2-х назем. жител і кількох ям з комплексами знахідок пшевор. культури. До черняхів. горизонту належать численні ями та житло-напівземлянка, велика кількість керам. фрагментів і кісток тварин, глиняні пряслиця, метал. фібули, вироби з кістки та рогу 3– 4 ст. н. е. Цінним стало відкриття слов’ян. поселення з двома стратиграфічно виділеними горизонтами – раннім, в якому виявлено 2 напівземлянки з печами-кам’янками і виключно ліпною керамікою (горщики) празької культури 6–7 ст., та пізнім, до якого зараховано 8 жител райковец. культури 8–9 ст. з такими ж печами і ліпними та обточеними на примітив. гончар. крузі посудинами (горщики, миски, сковорідки). У верхньому культур. шарі на глиб. 0,2–0,4 м віднайдено лише уламки кружал. посуду 12–13 ст.

Літ.: L. Kozłowski. Budowle kultury ce­ramiki malowanej w świetle badań prze­prowadzonych w Koszylowcach, Niez­wis­kachі, Buczaczu. Lwów, 1930; Черныш Е. К. Многослойное поселение у села Незвиско на Днестре // Краткие сообщения Ин-та истории материал. культу­ры. Вып. 63. Москва, 1956; Смірнова Г. І. Підсумки досліджень верхніх шарів Незвиського поселення // Мат. і дослідж. з археології Прикарпаття і Волині. Вип. 2. К., 1959; Баран В. Д. Ранні слов’яни між Дністром і Прип’яттю. К., 1972; Смірнова Г. І. Стоянка комаровской культуры в с. Незвиско на Днестре // Археол. сб. Гос. Эрмитажа. Т. 16. Ленинград, 1974; Михайлина Л. П. Слов’яни VIII–X ст. між Дніпром і Карпатами. К., 2007.

В. М. Петегирич

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. М. Петегирич . Незвиське поселення // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72927 (дата звернення: 17.10.2021)