Незвиське поселення
НЕ́ЗВИСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕННЯ — багатошарова археологічна памʼятка. Відкрите 1920 К. Гадачеком побл. с. Незвисько (нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.) на першій надзаплав. терасі правого берега Дністра. Перші розкопки провів 1926 польс. археолог Л. Козловський разом із англ. археологами Р. Гатчінсоном і Д. Престоном. 1951 Н. п. досліджували М. Смішко, О. Ратич і К. Черниш, остання продовжила розкопки нижніх шарів памʼятки 1952 і 1953; у 1954–57 — спіл. експедиція Інституту сусп. наук АН УРСР (нині Інститут українознавства НАНУ, Львів) і Ермітажу (Ленінград, нині С.-Петербург) під керівництвом К. Черниш та Г. Смирнової. Загалом розкопано пл. 900 м2 глиб. до 3,5–4 м. Виявлено шари лінійно-стрічкової кераміки культури, трипільської культури етапів В/I i B/II, середньобронз. та ранньозаліз. часу, липицької культури, пшеворської культури, черняхівської культури, ранніх словʼян і райковецької культури, окремі знахідки княжої доби (12–13 ст.). На поселенні культури лінійно-стрічк. кераміки досліджено напівземлянку, наземне житло і розташ. біля нього поховання; знайдено багато фрагментів кераміки, кісток тварин, кремʼяні, камʼяні та кістяні вироби, глиняні пряслиця, статуетки тварин. Вище обʼєктів цього поселення розкопано залишки трипіл. жител 2-х етапів у вигляді напівземлянок і майданчиків назем. споруд; виявлено керам. комплекси, різноманітні знаряддя праці з кременю, кістки, каменю, глиняні антропо- і зооморфні статуетки, поодинокі вироби з міді. Побл. однієї з напівземлянок розкопано чол. поховання. Памʼятки середньобронз. періоду представлені на поселенні матеріалами комарівської культури (вогнища, ями, заглиблення) з уламками посудин, кремʼяними серпами, кістяними знаряддями; виявлено також дит. поховання. Культур. шар ранньозаліз. часу, в якому траплялися дрібні фрагменти кераміки пізньобронз. періоду, бідний на знахідки. У шарі липиц. культури — 2 напівземлянки та кілька ям з фрагментами ліпних і кружал. посудин, глиняних пряслиць, окремих виробів із каменю, заліза та скла 1–2 ст. н. е. Серед матеріалів 1–4 ст. н. е. виокремлено залишки 2-х назем. жител і кількох ям з комплексами знахідок пшевор. культури. До черняхів. горизонту належать численні ями та житло-напівземлянка, велика кількість керам. фрагментів і кісток тварин, глиняні пряслиця, метал. фібули, вироби з кістки та рогу 3– 4 ст. н. е. Цінним стало відкриття словʼян. поселення з двома стратиграфічно виділеними горизонтами — раннім, в якому виявлено 2 напівземлянки з печами-камʼянками і виключно ліпною керамікою (горщики) празької культури 6–7 ст., та пізнім, до якого зараховано 8 жител райковец. культури 8–9 ст. з такими ж печами і ліпними та обточеними на примітив. гончар. крузі посудинами (горщики, миски, сковорідки). У верхньому культур. шарі на глиб. 0,2–0,4 м віднайдено лише уламки кружал. посуду 12–13 ст.
Рекомендована література
Завантажити статтю
