Нейгауз Наталія Ґуставівна — Енциклопедія Сучасної України

Нейгауз Наталія Ґуставівна

НЕЙГА́УЗ Наталія Ґуставівна (за чолові­ком – Штайнбах; 19. 05. 1884, м. Єли­саветград, нині Кропивницький – 17. 12. 1960, м. Нідермарсбурґ, Пн. Вестфалія, Німеччина) – піаністка, педагог. Дочка Ґустава, сестра Генріха Нейгаузів, племінниця Сиґізмунда та Фелікса Блуменфельдів, троюрідна сестра К. Шимановського. Навч. у муз. школі батька в Єлисаветграді, приватно 1902–04 – в А. Міхаловського (Варшава), 1905–09 – у Л. Ґодовського, 1910–12 – у К.-Г. Бар­та (обидва – Берлін). Брала участь у проектах композитор. угруповання «Молода Польща в музиці» у Варшаві й Берліні, концертувала в Україні, Росії, Польщі, Німеччині, Італії. 1912–20 викладала гру на фортепіано в школі батька у Єлисаветграді. Водночас брала активну участь у муз.-громад. житті міста. Восени 1920 емігрувала до Німеччини. Вона одна з перших інтерпретаторок фортепіан. музики Л. Ружицького, Ґ. Фітельберґа та ін. У репертуарі – твори Й.-С. Баха, Л. ван Бетговена, Ф. Шопена, Р. Шуманна, Ф. Ліста, К. Сен-Санса, К. Шимановського, Ф. Блуменфельда. Н. – перша виконавиця творів К. Шимановського (4 етюди, 1906, присвяч. Н.; Соната № 1 c-moll, 1907). Їй присвячено Мазурку з «Польської сюїти» Ф. Блуменфельда, Сонату № 2 для скрипки і фортепіано F-dur Ґ. Фітельберґа.

Літ.: Нейгауз Г. Г. Размышления, воспоминания, дневники. Москва, 1975; Долгіх М. Нейгаузи: варіації на єлисаветградську тему. Кр., 2013; Хилінська Т. Про Наталію й Генріха Нейгаузів – свідоцтво часів, до яких не дожив Кароль Шимановський // Шимановські, Блюменфельди, Нейгаузи: муз. родини на перехресті культур. Кр., 2019.

М. В. Долгіх

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
М. В. Долгіх . Нейгауз Наталія Ґуставівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72941 (дата звернення: 26.09.2021)