Нейрохірургія — Енциклопедія Сучасної України

Нейрохірургія

НЕЙРОХІРУРГІ́Я (від нейро... і хірургія) – галузь медицини, що вивчає питання діагностики та лікування захворювань і пошкоджень нервової системи. Н. сформувалася і виділилася в окремий напрям наприкінці 19 – на поч. 20 ст. на основі інтеграції невропатології та хірургії, а також нейрорентґенології, патологічної фізіології, патологічної анатомії, психіатрії та ін. Осн. розділи: нейротравматологія, нейроонкологія, судин., дит., спінал., функціон., стереотаксична, відновлювал. Н. В останні роки інтенсивно розвиваються нові напрями: ендоваскулярна та ендоскопічна Н. Об’єкт практ. діяльності нейрохірургів – хворі з травмами центр. та периферій. нерв. систем, пухлинами головного й спин. мозку та периферій. нервів, судин. захворюваннями головного та спин. мозку (аневризми, інсульти, артеріовенозні мальформації, каротидно-кавернозні співустя), остеохондрозами хребта, екстрапірамід. гіперкінезами, епілепсією, невгамов. больовими синдромами, вадами розвитку нерв. системи тощо. Археол. розкопки поховань свідчать, що в Давньому Єгипті, Індії, Перу та на тер. сучас. України здійснювали прижиттєві трепанації, що могли виконувати з ритуал. метою, та більш складні ней­рохірург. втручання, коли дефекти черепа закривали золотими (єгипет. мумії) або сріб. (древні інки) пластинами. В папірусі Є. Сміта (1550 до н. е.) подано опис черепно-мозк. травм і травм хребта, переломів кісток черепа та хребта, низки захворювань нерв. системи. Глиняні таблички б-ки ассирій. царя Ашур-Банібала (8 ст. до н. е.) в Ніневії (нині Ірак) містять інформацію про ціни на різні види мед. допомоги, найдорожчі серед них – операції на головному мозку. Знач. внесок у розвиток медицини зробив грец. лікар Гіппократ, який не тільки описав пошкодження черепа і мозку, а й рекомендував проводити трепанації черепа при черепно-мозк. травмі, епілепсії, раптовій сліпоті. Римський учений Цельс детально описав анатомію головного мозку, черепні та спинномозк. нерви, ганглії. Грец. лікар Гален проводив трепанації черепа при пухлинах і крововиливах. У часи постій. війн в першу чергу розвивалася нейротравматологія. В епоху Відродження франц. лікар А. Паре подав детал. опис трепанації черепа для лікування внутр.-череп. гематом, швейцар. учений Парацельс описав вогнепал. та невогнепал. пошкодження черепа. У 18 ст. англ. лікар П. Потт підкреслив першочергове значення пошкодження мозку, а не черепа, а франц. хірург Ж. Пті виділив 3 форми такого ушкодження (струс, забиття, стиснення). Великий досвід трепанацій черепа накопичено під час вій­ни 1812 (М. Арендт, Є. Мухін, І. Буш, Д. Ларрей). Знач. внесок у розвиток Н. у Рос. імперії зробили В. Бехтерев, М. Пирогов, В. Розумовський, М. Скліфосовський, Л. Даршкевич, С. Федоров, В. Оппель, І. Греков, Л. Пуусепп та ін. Дослідж. нім. вчених Ґ. Фріча та Е. Гітціґа, які відкрили рухові зони в корі головного мозку, а також київ. лікаря В. Беца, який вперше описав пірамідні клітини цих зон, зумовили науково обґрунтов. розвиток топіч. діагностики нерв. системи. Інтенсив. розвиток Н. у 1-й пол. 20 ст. пов’язаний із іменами зарубіж. нейрохірургів: Г. Кушинґа, В. Денді (обидва – США), В. Горслі, В. Мак’юена (обидва – Велика Британія), Е. Берґмана, Ф. Краузе, О. Ферстера (усі – Німеччина), К. Венсана, Т. де Мартеля (обидва – Франція) та ін. Серед основоположників Н. у СРСР – М. Бурденко, Л. Пуусепп, А. Полєнов, Б. Єгоров, О. Арутюнов, В. Угрюмов, Д. Шефер. Археол. знахідки часів Київ. Русі свідчать про проведення прижиттєвих трепанацій черепа через черепно-мозк. травми. 1891 під час розкопок на Княжій горі в р-ні м. Канів (нині Черкас. обл.) знайдено череп, який, ймовірно, належав пораненому воїну 13 ст., зі слідами трепанацій. отвору в правій тім’яній ділянці. Розкопки побл. с. Трипілля (нині Обухів. р-ну Київ. обл.) підтвердили, що ще в період трипіл. культури на тер. України виконували трепанації черепа, симетричність яких вказує на те, що їх робили з ритуал. метою. Нейрохірург. операції здійснювали й за доби козаччини. Відомо, що козаки мали великий досвід лікування бойових травм, зокрема й черепно-мозкових. «Літопис» С. Величка 17–18 ст. (сучасне вид. – К., 1991) свідчить, що М. Кривоніс після поранення в голову мав дефект черепа, закритий золотою пластиною. Знач. внесок у розвиток Н. зробили укр. хірурги кін. 19 ст. Київ. лікар Ю. Шимановський у підручнику «Операции внутри человеческого тела» (С.-Пе­тербург, 1868) обґрунтував показання до хірург. лікування внутр.-череп. травмат. гематом, подав методи їх видалення; описав лікування водянки мозку та хірург. тактику при невралгіях обличчя. 1878 хірург А. Подрєз захистив дис. «О вытяжении нервов» – першу працю у Рос. імперії із цього напряму Н. 1883–84 київ. лікар А. Рава повідомляв про експерим. зшивання влас. методом нервів м’язів-антагоністів. Перші дослідж. укр. лікарів були присвячені черепно-мозк. травмі. Київ. хірург Й. Рустицький 1889 у ж. «Хирургический вестник» опублікував ст. «Резекция теменной кости при повреждениях мозга», де описав осн. симптоми черепно-мозк. пошкоджень і фази перебігу захворювання. Лікар А. Ігнатовський в праці «К вопросу о переломах черепа» (К., 1892) навів результати ґрунтов. дослідж. переломів черепа. 1895 хірург М. Волкович уперше в Рос. імперії виконав операцію надкісно-кістк. закриття дефекту черепа дорослих, 1897 в Одесі К. Сапєжко успішно прооперував хворого із субдурал. гематомою. Згодом операції при пухлинах головного мозку почали виконувати не тільки хірурги Києва, а й ін. укр. міст. 1897–98 Б. Козловський (м. Сміла, нині Черкас. обл.) успішно видалив менінгіоми головного мозку у двох хворих. 1900 А. Тихонович (Харків) дав топографо­анатом. оцінку запропонованим способам видалення гасерового вузла, а 1901 О. Радзієвський (Київ) опублікував свою методику його видалення. 1905 хірург І. Бондарев (Київ) повідомив про успішне видалення двох пухлин головного мозку. Київ. хірург О. Яценко через фрезовий отвір зробив пункцію абсцесу головного мозку з видаленням гною. Є. Істомін першим в Україні видалив пухлину мостомозочк. кута, виконав гіпофізектомію та задню ризотомію. Харків. хірурги Б. Пржевальський та М. Фабрикант на поч. 20 ст. проводили операції на периферій. нерв. системі (ризотомії, невротомії, пересадку нервів). 1911 в Одесі лікар Я. Зільберберґ видалив екстрамедулярну пухлину. В Києві хірург М. Юкельсон разом із невропатологом В. Лазаревим запропонував влас. оператив. доступ до мозочка. Досвід 1-ї світ. вій­ни підсумували вчені-хірурги В. Шамов, О. Кримов, І. Іщенко, які сформулювали положення про необхідність ранньої первин. хірург. обробки черепно-мозк. ран у лікув. закладах фронт. р-ну. Ф. Розе розробив тактику видалення сторон. тіл із мозку. 1922 у Харків. психоневрол. ін-ті братами Олександром та Захаром Геймановичами відкрито нейрохірург. клініку на 75 ліжок, при якій діяли експерим. лаб. і відділ топогр. анатомії нерв. системи. 1935 В. Шамов організував нейрохірург. відділ. на базі хірург. клініки Харків. мед. ін-ту. Він запропонував нову операцію на симпатич. нерв. системі – ramisectio sympathica. У Києві чимало зусиль для впровадження Н. у практику заг. хірургів доклав П. Бабицький, який 1911 провів операцію з видалення пухлини головного мозку та видав монографії «Клиника опухолей головного мозга» (1928) та «Клиника опухолей спинного мозга» (1930; обидві – Дніпропетровськ). 1937 він організував і очолив нейрохірург. відділ. на 40 ліжок на базі Київ. міської психоневрол. лікарні, Л. Корейша у 1939 на базі Київ. психоневрол. ін-ту створив нейрохірург. відділ. на 120 ліжок. Під час 2-ї світ. вій­ни сили нейрохірургів були спрямовані на надання спеціалізов. допомоги пораненим у шпиталях. Гол. напрям Н. у повоєнні роки – допомога хворим із наслідками вогнепал. пошкоджень центр. і периферій. нерв. систем. 1945–64 нейрохірург. службу в Україні очолював О. Арутюнов. Разом із ним працювали нейрохірурги – В. Корочанський, П. Тананайко, Я. Файнзільбер, О. Крістер. Учні О. Арутюнова (А. Ромоданов, Ю. Зозуля, І. Вірозуб, Г. Педаченко, Б. Пельц, П. Пронзелев, В. Михайловський, Т. Сергієнко та ін.) забезпечили розвиток Н. в Україні. 1950 на базі Київ. психоневрол. ін-ту створ. Київ. НДІ нейрохірургії (нині Нейрохірургії Інститут ім. А. Ромоданова НАМНУ), який нині є гол. організац., наук. та пед. установою, що формує нейрохірург. службу в Україні. В Ін-ті створ. та успішно функціонують наук. школи з нейротравми (Г. Педаченко, Є. Педаченко, М. Поліщук, Н. Каджая), нейроонкології (О. Арутюнов, А. Ромоданов, Ю. Зозуля, В. Розуменко, М. Кваша, В. Федірко), судин. патології (Г. Педаченко, Л. Пелех, О. Цімейко, М. Орлов, В. Мороз), патології спин. мозку (В. Михайловський, Є. Слинько, Ю. Ямінський); мініінвазив. Н. (Є. Педаченко), віднов. та функціон. Н. (О. Лапоногов, В. Цимбалюк, К. Костюк), нейротрансплантації (В. Цимбалюк, Л. Пічкур, В. Медведєв), нейроімунології (І. Приходченко, М. Лісяний), дит. Н. (А. Ромоданов, Б. Пельц, Ю. Бродський, Ю. Орлов, Л. Вербова) та ін. Від 1993 діє Нейрохірургів Українська асоціація, яку прийнято до складу Європ. асоц. і Всесвіт. федерації нейрохірург. т-в. Досягнення укр. Н. висвітлює часопис «Ukrainian Neurosurgical Journal». Ін-т нейрохірургії НАМНУ координує роботу нейрохірург. мережі України. Станом на 2020, в Україні функціонувало 90 нейрохірург. відділ. і 23 відділ. ін. профілю, що мають у своєму складі фіксов. нейрохірург. ліжка (без урахування відділ., що знаходяться на непідконтрол. тер. України). Заг. ліжк. фонд становив 3084 ліжка. Показник забезпеченості нейрохірург. ліжками становить 81 на 1 млн осіб. За даними Ком-ту з етики Європ. асоц. нейрохірург. т-в, у 2005 мінімальним цей показник був у Швеції і Нідерландах (20), максимальним – у Німеччині, Греції та Чехії (100). У 2019 нейрохірург. допомогу насел. України надавали 642 лікарі-ней­рохірурги, забезпеченість на 1 млн насел. – 16,8. У Японії цей показник становив 59, Кореї – 49,6, США – 15,2, Ізраїлі – 8,3, Саудів. Аравії – 7,6. Рекомендації Європ. союзу мед. спеціалістів – 11,8–16,7 на 1 млн населення. В Україні 65 % нейрохірургів мають вищу категорію, 17 % – першу, 7 % – другу, 11 % – не атестовані. 32 укр. нейрохірурги мають ступінь д-ра, 135 – канд. мед. н. 2019 у нейрохірург. відділ. України госпіталізовано 87 728 хворих, що на 1,1 % більше, ніж у 2018 (86 814 осіб), прооперовано 43 052 особи (у 2018 – 41 930, що на 2,7 % більше). Нейрохірург. втручання 4–5-го ступ. складності становлять 42–44 % (18 288 оперованих у 2018 та 18 519 – у 2019). Результати роботи нейрохірург. відділ. України свідчать про ефективність концентрації хворих із найбільш склад. патологією у відділ., де можливе використання високих хірург. технологій (ендо­скопіч., мікронейрохірург., ендоваскуляр., т. зв. гібридних, із застосуванням сучас. хірург. лазерів, нейронавігацій. систем тощо). Сучасна Н. України широко використовує ефективні мікрохірург. технології, методи лазер., внутр.-судин., ендоскопіч., стереотаксич., функціон. Н. та радіонейрохірургії. Серед перспектив. напрямів – широке впровадження нейромодуляції, генної терапії, стовбурових клітин, застосування «гібрид.» діагност. та лікув. технологій. Актуальними є розроблення методів реконструктивно-віднов. Н., надання допомоги пораненим із вогнепал. ушкодженнями нерв. системи.

Літ.: Цимбалюк В. І. Нариси історії нейрохірургії в Україні // Журн. АМНУ. 1996. Т. 2, № 1; Його ж. Відновна нейрохірургія // Там само. 1997. Т. 3, № 3; Зозуля Ю. П., Цымбалюк В. И., Пацко Я. В. Краткий очерк истории Института нейрохирургии им. А. П. Ромоданова АМН Укра­ины // ВН. 1997. № 1; Зозуля Ю. П. Нейрохірургія на межі століть // Журн. АМНУ. 1998. № 3; Ромоданов А. П., Мосійчук М. М., Цимбалюк В. І. Нейрохірургія. К., 1998; Лисяный Н. И., Руденко В. А., Гнедкова И. А. Иммунная система головного мозга. К., 1999; Педаченко Е. Г., Кущаев С. В. Эндоскопическая спинальная нейрохирургия. К., 2000; Цымба­люк В. И., Медведев В. В. Нейроген­ные стволовые клетки. К., 2005; Вони ж. Спинной мозг. Элегия надежды. В., 2010; Цимбалюк В. І. Історія української нейрохірургії в портретах. К., 2014; Педаченко Є. Г., Поліщук М. Є., Слинько Є. І. та ін. Травматичні ушкодження хребта і спинного мозку. К., 2017; Лисяный Н. И. Иммунология стволовых клеток головного мозга. К., 2017; Розуменко В. Д., Розуменко А. В. Мультимодальная нейронавигация в хирургии опухолей головного мозга. К., 2017; Життя в нейрохірургії. К., 2018; Поліщук М. Є., Фломін Ю. В., Гуляєв Д. В., Гуляєва М. В. Сучасні принципи діагностики та лікування пацієнтів із гострим ішемічним інсультом та ТІА. Клінічні рекомендації, засновані на доказах: Навч. посіб. К., 2018; V. Tsymbaliuk, B. Lusan, I. Dmyter­ko et al. Нейрохірургія=Neurosurgery: Text­book. Vinnytsia, 2019; Слинько Є. І., Хижняк М. В., Педаченко Ю. Є. Хірургія шийного відділу хребта. К., 2019.

В. І. Цимбалюк

Статтю оновлено: 2021

Покликання на статтю
В. І. Цимбалюк . Нейрохірургія // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=72982 (дата звернення: 18.09.2021)